Олександр Фельдман: «Ніяка війна не виправдовує неповаги до прав людини»

Ситуація з правами людини в Україні продовжує погіршуватися, зазначає народний депутат України Олександр Фельдман.

Так, за статистикою за 2016 рік наша держава стала «лідером» за кількістю поданих проти неї позовів до Європейського суду з прав людини. Кожне п'яте звернення до ЄСПЛ (більше 18 тисяч) - проти України. Крім нашої держави, «найпроблемнішими» європейськими країнами є Туреччина (12,6 тис. позовів), Угорщина (8,9 тис.) і Росія (7,4 тис.).

У рейтингу країн по забезпеченню цивільних і політичних свобод, підготовленому «Freedom House», Україна розташувалася у другій сотні, між Ліберією і Танзанією. У недавньому дослідженні економічних свобод («Heritage Foundation») за 2016 рік наша держава опустилася на 166 місце (з 180 включених в рейтинг країн).

Як на такі ганебні результати своєї діяльності реагує влада? Вибудовує нову політику з пріоритетом захисту прав людини, економічних і політичних свобод громадян? Як би не так - намагається дискредитувати міжнародні дослідницькі центри, підсилює цензуру і провокує розколи в суспільстві.

Останні ініціативи уряду стосуються обмежень в інтернеті - так, озвучуються наміри заборонити в Україні соціальні мережі «ВКонтакте» і «Однокласники», а також поштовий ресурс «mail.ru». Фактично, пропонується обмежити права десятків мільйонів українців. Паралельно в уряді працюють над законопроектом, що дозволяє заблокувати в Україні будь-який сайт.

Обґрунтування традиційні - міркування безпеки, гібридна війна, внутрішні вороги. Як це часто буває: якби ворогів не було, їх треба було б придумати. Переконаний, що ніяка війна не виправдовує неповаги до прав людини: тим більше, неоголошена війна - до прав власних громадян.

Україна декларує свій «європейський курс», але його справжня суть - це як раз пріоритет прав людини. Це прикметна європейська риса, яка і повинна бути нашим «цивілізаційним вибором». А поки «європейським валом» влада називає недобудовану стіну на кордоні з Росією - мабуть, кожен вкладає в слові «Європа» свій сенс.

Проблема, безумовно, не тільки у владі або законах - об'єктивно українське суспільство в багатьох питаннях, що стосуються прав людини, рівності, взаємоповаги, залишається заручником якихось середньовічних стереотипів. До того ж довгі роки людям прищеплювалися ідеї другорядності особистості і її прав по відношенню до колективу і його інтересів.

Зубожіння громадян тільки посилює їх нетерпимість, а розуміння природних прав людини звужує до мінімального базового набору для виживання. Навіть якщо з формально-юридичної точки зору права особистості в Україні захищені, то на рівні щоденних практик і, особливо, на ментальному - проблема існує.

І все ж я вірю, що Україна зможе стати країною, де права людини не декларуються, а гарантуються. Причому, зробити це вдасться ще на нашому віку. Головне - не бояться боротися за свої права і навчитися взаємної поваги.

Время