Анонси
20 червня - Всесвітній день біженців
Проблема біженців залишається однією з найгостріших і в регіональному, і в світовому масштабі
Стрічка новин
Папа Римський в Румунії попросив вибачення у ромів | 3 червня 2019
Німеччина витратила рекордні 23 млрд євро на біженців і міграцію | 3 червня 2019
Рада Європи звинуватила Угорщину в порушенні прав біженців і мігрантів | 3 червня 2019
У Середземному морі врятовано 2 човни із 216 мігрантами | 3 червня 2019
В результаті пожежі в таборі для мігрантів у Боснії постраждали 29 людей | 3 червня 2019

Статті
Олександр Фельдман: «Ніяка війна не виправдовує неповаги до прав людини»
Ситуація з правами людини в Україні продовжує погіршуватися, зазначає народний депутат України Олександр Фельдман.
Так, за статистикою за 2016 рік наша держава стала «лідером» за кількістю поданих проти неї позовів до Європейського суду з прав людини. Кожне п'яте звернення до ЄСПЛ (більше 18 тисяч) - проти України. Крім нашої держави, «найпроблемнішими» європейськими країнами є Туреччина (12,6 тис. позовів), Угорщина (8,9 тис.) і Росія (7,4 тис.).
У рейтингу країн по забезпеченню цивільних і політичних свобод, підготовленому «Freedom House», Україна розташувалася у другій сотні, між Ліберією і Танзанією. У недавньому дослідженні економічних свобод («Heritage Foundation») за 2016 рік наша держава опустилася на 166 місце (з 180 включених в рейтинг країн).
Як на такі ганебні результати своєї діяльності реагує влада? Вибудовує нову політику з пріоритетом захисту прав людини, економічних і політичних свобод громадян? Як би не так - намагається дискредитувати міжнародні дослідницькі центри, підсилює цензуру і провокує розколи в суспільстві.
Останні ініціативи уряду стосуються обмежень в інтернеті - так, озвучуються наміри заборонити в Україні соціальні мережі «ВКонтакте» і «Однокласники», а також поштовий ресурс «mail.ru». Фактично, пропонується обмежити права десятків мільйонів українців. Паралельно в уряді працюють над законопроектом, що дозволяє заблокувати в Україні будь-який сайт.
Обґрунтування традиційні - міркування безпеки, гібридна війна, внутрішні вороги. Як це часто буває: якби ворогів не було, їх треба було б придумати. Переконаний, що ніяка війна не виправдовує неповаги до прав людини: тим більше, неоголошена війна - до прав власних громадян.
Україна декларує свій «європейський курс», але його справжня суть - це як раз пріоритет прав людини. Це прикметна європейська риса, яка і повинна бути нашим «цивілізаційним вибором». А поки «європейським валом» влада називає недобудовану стіну на кордоні з Росією - мабуть, кожен вкладає в слові «Європа» свій сенс.
Проблема, безумовно, не тільки у владі або законах - об'єктивно українське суспільство в багатьох питаннях, що стосуються прав людини, рівності, взаємоповаги, залишається заручником якихось середньовічних стереотипів. До того ж довгі роки людям прищеплювалися ідеї другорядності особистості і її прав по відношенню до колективу і його інтересів.
Зубожіння громадян тільки посилює їх нетерпимість, а розуміння природних прав людини звужує до мінімального базового набору для виживання. Навіть якщо з формально-юридичної точки зору права особистості в Україні захищені, то на рівні щоденних практик і, особливо, на ментальному - проблема існує.
І все ж я вірю, що Україна зможе стати країною, де права людини не декларуються, а гарантуються. Причому, зробити це вдасться ще на нашому віку. Головне - не бояться боротися за свої права і навчитися взаємної поваги.