Експертні опитування

3 липня 2013

Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині 2013 р. та прогнози її розвитку

Інститут соціальних технологій «Соціополіс» спільно з Інститутом прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (IHRPEX) 24-30 червня провів експертне опитування «Соціально-політична ситуація в Україні в першій половині 2013 р. та прогнози її розвитку». В опитуванні взяли участь 32 кваліфікованих політичних експерти – політологи, аналітики, журналісти, політичні та громадські діячі, вчені, компетентні в темі дослідження. Відбір експертів здійснювався за допомогою рекомендації та шляхом аналізу публікацій щодо соціально-політичної ситуації в Україні у вітчизняних друкованих та електронних ЗМІ.

Результати опитування показали, що експерти називають в якості найбільш значущих політичних подій першого півріччя 2013 р. вихід на свободу Ю.Луценка, акції протесту, організовані опозицією, та переговорний процес щодо підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Роботу органів центральної влади – Верховної Ради, Кабінету міністрів, судової системи в першому півріччі 2013 р. експерти визнали вкрай неефективною: не більше одного з чотирьох опитаних позитивно відгукнулись щодо ефективності роботи Верховної Ради; оцінки ефективності діяльності Кабміну та судів були ще більш критичні. Разом з тим більше двох третин респондентів погодились з тим, що наразі в опозиції немає єдиного лідера. Тільки кожен п’ятий експерт назвав лідером опозиції Ю.Тимошенко, кожен десятий – В.Кличка.

Що стосується стану справ із свободою слова, на який давно звертають увагу як журналісти, так і європейські партнери України, то це питання залишається одним з найбільш проблемних в сфері дотримання прав людини. Переважна більшість опитаних відзначили, що ситуація або погіршилася, або ніяких змін не відбулось.

Водночас половина експертів, які прийняли участь у опитуванні, погодились з тим, що незважаючи на фундаментальність права свободи слова, ніхто не повинен використовувати образливі етнотопоніми на зразок «жид», «хохол», «кацап», «даунбас», «галицай» і т.п. Однак інша половина експертів вважає, що пересічні громадяни мають право користуватися будь-якими термінами у своїй комунікації. 22% заявили, що образливі етнотопоніми можуть використовувати тільки звичайні громадяни, але не публічні політики.

Абсолютна більшість експертів розглядає поширений в певних колах опис політичного протистояння в Україні в термінах боротьби «фашистів» з «антифашистами» як неадекватний, а, отже, маніпулятивний. Слід додати, що близько 50% експертів вважають «війну пам’ятників» політичною технологію, яку використовують у власних інтересах різні політичні сили як опозиційного, так і провладного спрямування. Серед інших відповідей зустрічались характеристики цих подій як «виконання Указу В.Ющенка про демонтаж символів тоталітаризму» або ж як «акт вандалізму». Експерти висловили думку, що використання політтехнологій зразку «війни пам’ятників» продовжиться і надалі.

Щодо іншої резонансної політичної події – підготовки депутатами ВО «Свобода» нової редакції Закону «Про національні меншини в Україні», то більшість експертів вважає, що законопроект швидше за все таки будуть розглядати в парламенті. При цьому серед експертів, які в цьому переконані, переважає думка, що його буде винесено на голосування та провалено в першому читанні (70%). Дві третини респондентів погодились з можливістю негативних для суспільства та громадян наслідків прийняття нового законопроекту. Найбільш серйозні вади документу з точки зору експертів полягають у можливості використання положень нової редакції Закону «Про національні меншини в Україні», якщо він буде прийнятий, з метою дискримінації громадян за національною ознакою, а також порушення їх невід’ємних конституційних прав (29% відповідей експертів). Серйозне занепокоєння у респондентів викликає розмиття, нівелювання громадянської ідентичності громадян України внаслідок повернення графи «національність» в найважливіші документи, що засвідчують особу.

Відповідаючи на питання про можливість в Україні конфліктів на міжнаціональному та етнічному підґрунті 74% опитаних погодились, що такі конфлікти за певних умов можливі.

Експерти висловились і щодо найважливішої зовнішньополітичної події року – очікуваного підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відносна більшість (42%) експертів оцінює імовірність підписання угоди про асоціацію у визначені терміни як вищу за 50%. Ще 22,6% зазначили, що своєчасне підписання угоди імовірне, але тільки за певних умов. 12,9% оцінюють дану імовірність як «50 на 50». І лише 19,4% респондентів вважають, що своєчасне підписання угоди про асоціацію – менш імовірна подія, ніж песимістичний сценарій. В тому випадку, якщо угода все ж буде підписана, парафована і вступить в силу, Україну та її громадян на думку експертів очікують позитивні зміни: об’єднання суспільства, поліпшення міжнаціональних відносин, економічне зростання та підвищення рівня життя громадян. В разі не підписання угоди діючій владі доведеться зробити вибір на користь інтеграції до Митного союзу щоб протистояти ускладненню соціально-економічної та соціально-політичної ситуації, а також наслідкам власної поразки у зовнішньополітичній діяльності.

 ПОВНИЙ ЗВІТ ПРО ДАНІ ОПИТУВАННЯ