Україна Януковича один рік потому

Статті

11 січня 2011

Україна Януковича один рік потому

Олександр Фельдман

Хоча Україна як і раніше зіштовхується з багатьма проблемами, 2010 рік був без сумніву роком прогресу з новим президентом Віктором Януковичем, роком проведення ключових реформ на превеликий подив його критиків. Стабільність повернулась, економіка на підйомі, і зовнішня політика на сьогоднішній день є збалансованою. Від ненадійної, непослідовної, нестабільної країни, Україна стала надійною, послідовною та прогресивною. 

17 січня 2010 Україна відкрила нову сторінку в своїй історії, коли Помаранчева Революція, нарешті, закінчилась. Перший тур президентських виборів відобразив глибоке розчарування українців по відношенню до їх колишнього героя Віктора Ющенка і 25 лютого його суперник, Віктор Янукович, взяв на себе керівництво Україною. Янукович успадкував країну на її колінах, як в економічному так і політичному сенсі. Він не тільки знайшов переповнений лоток проблем, та нескінчений список справ, який необхідно було виконати, перед ним також стояло завдання переконати дещо цинічний Захід, що він зможе бути надійним лідером, а не інструментом Кремля. 

Новий Президент не втрачаючи часу, почав прикладати зусилля для того, щоб змінити долю України на краще. Обіцянки були замінені діями, довгоочікуваний пакет реформ був запущений, стабільність повернулась після багаторічної політичної суперечки,  та після дворічного економічного спаду, економіка поступово відновлюється, в останньому кварталі 2010 року український ВВП зріс на 4%. Відносини з Росією, які при керівництві Ющенка зазнали занепаду, були нормалізовані, та зв’язки з ЄС поглибились. Україна нарешті отримала План дій щодо лібералізації візового режиму і знаходиться на останніх стадіях переговорів щодо Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю.

Хоча зовнішньополітичні досягнення заслуговують похвали, найбільш важливі зміни відбулися внутрішньо у Києві, після того як системні реформи були впровадженні. Реформа про державні закупівлі, яка раніше була однією з найбільш корумпованих галузей і живильним середовищем для зловживання адміністративними повноваженнями та шахрайства, була вирішена і на сьогоднішній день знаходиться в повній відповідності з європейськими нормами та стандартами. 

Реформи в енергетичному секторі також відбулися. Через відсутність прозорості та правил, виникла масштабна корупція, яка значно сприяла газовій кризі з Росією у 2008 році. Новий газовий закон ввів європейські стандарти прозорості та привів Україну до прийняття Договору про Енергетичне Співтовариство з ЄС. Ці події означають, що газові війни залишилися в минулому.

Численні закони були прийняті щоб запровадити реформи в сфері правосуддя і внутрішніх справ, включаючи захист персональних даних, створення державного управління з міграції та прийняття правових актів, необхідних для боротьби з наркотиками та торгівлею людьми. Проте, подальша реформа необхідна для того, щоб повністю відповідати законам ЄС у цій галузі, зокрема щодо прав і захисту осіб, які шукають притулку. Робота в цьому напрямку вже почалася і повинна завершитися в першій половині 2011 року. 

Президент Янукович також почав впроваджувати адміністративні реформи, вносити суттєві зміни в структурі виконавчої влади. Число центральних органів виконавчої влади було скорочено з 112 до 63, а число членів уряду - з 36 до 18. До кінця цього процесу, очікується скорочення числа працівників уряду більше ніж на половину. Крім того, була впорядкована нова система управління міністерствами, наблизивши її до моделі ЄС. Це призведе до відмінності між політичними призначенцями і державними адміністративними посадовцями, а також відкриє шлях до якісної зміни комунальних послуг, та якості послуг, якими країна забезпечує своїх громадян. 

Звичайно, не всі реформи були зустрінені позитивно. Новий податковий кодекс був дуже спірним і став результатом вуличних протестів. З огляду на це невдоволення, Президент наклав вето на кодекс, який був додатково обговорений, та після внесення поправок, нарешті був прийнятий. Новий кодекс спрощує податкові процедури, при цьому забезпечуючи автоматичне відшкодування ПДВ, а також розширює податкові бази для забезпечення більш збалансованого державного бюджету. Це також стане результатом вирішення деяких значних прогалин в чинному податковому законодавстві. 

Президент також працює щоб повністю позбавитися від стереотипів, пов'язаних з ним на Заході, якими його опоненти продовжують маніпулювати в своїх інтересах. Останні звинувачення спрямовані на нього стверджуючи, що Президент обмежував свободу ЗМІ, шпигував за НДО, а також зловживав адміністративною владою, сприймаються надзвичайно серйозно та ретельно досліджуються. Україна є традиційним лідером демократії в цьому регіоні, з яскравим і активним громадянським суспільством, і це слід зберегти і надалі зміцнювати відповідно до амбіцій України в ЄС. Україна нічого не отримає, якщо дозволить демократії загинути. 

Після року в уряді, популярність Президента залишається стабільної, близько 45% і порівняно з тим, коли він був обраний (майже 49%). Це різко контрастує з його попередником. Ющенко прийшов до влади з 52% підтримки виборців, яка знизилася до 14 - 19% через рік. Видимі покращення в країні, включаючи більше грошей у кишенях, покращення громадського транспорту та підвищення політичної стабільності привнесли в це свій внесок. 

Однак, у той час як команда Януковича почала активно перетворювати Україну, для досягнення успіху у майбутньому, вирішальною є підтримка Заходу. Якщо уряд зможе зміцнити демократію, навести порядок при владі та створити умови для економічного зростання, то він буде служити яскравим прикладом у регіоні, який відчайдушно потребує позитивних прикладів. Захід тоді отримає для себе надійного партнера у стратегічно-критичному регіоні. Проте, це буде довгий шлях для України, і цей шлях не з легких, адже реформи стають все більш болючішими та дорогими, і їх виявляється все важче продати населенню. На жаль, на відміну від країн Центральної і Східної Європи та Західних Балкан, керівництво України не має у своєму розпорядженні потужну політичну зброю для відбиття протестів, які виникають під час подолання труднощів перехідного періоду - а саме перспективи членства в ЄС. 

Якщо ЄС серйозно ставиться до підтримки керівництва України в перетворенні країни, ЄС мусить не лише гарно говорити. Надання Україні перспективи членства сприятиме процесу реформ на найближчі 5-7 років. Однак, з огляду на це, досить спірне, питання між державами-членами ЄС, це далеко не ясно чи ЄС готовий піти на цей крок. Якщо так, то ми можемо бути впевнені, що ефективність уряду Януковича, разом з європейською підтримкою, буде мати важливе значення як всередині, так і за межами України. Якщо відповідь залишається  негативною, то це знову буде доказом короткозорості з боку ЄС, не тільки по відношенню до все більш важливого європейського партнера, але й до всього регіону. 

Олександр Фельдман є членом Українського Парламенту, і засновником Інституту з прав людини і запобігання ксенофобії та екстремізму.

New  Europe