Моніторинги

17 січня 2013

Аналітичний звіт по результатах дослідження «Регіональна толерантність, ксенфобія та права людини в Україні у 2012 році»

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПО РЕЗУЛЬТАТАХ ДОСЛІДЖЕННЯ

«РЕГІОНАЛЬНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ, КСЕНФОБІЯ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ У 2012 РОЦІ»

 

Методологія

 

Дослідження «Регіональна толерантність, ксенофобія та екстремізм в Україні у 2012 році» проведене Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Інституту прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (IHRPEX) в період з 5 по 23 листопада (польовий етап з 9 по 19 січня) 2012 р. Опитування проводилось методом особистого інтерв’ю у 110 населених пунктах України. Вибірка є репрезентативною для населення старше 18 років та у розрізі 4 макрорегіонів: Західного, Центрального, Східного і Південного. Всього опитано 2048 респондентів (деякі питання були задані тільки 1024 респондентам). Теоретична похибка вибірки без врахування дизайн-ефекту з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 2,2%.

 

1. Загальна ситуація та ідентичність

 

Отримані дані свідчать про послаблення регіональних ідентифікацій респондентів та посилення громадянської ідентичності українців протягом другої половини 2012 р. Майже 60% опитаних вважали себе в першу чергу громадянами України (59,6% проти 53,4% у квітні). Водночас локально-територіальна ідентичність є основною лише для кожного четвертого українця (25,1% проти 32,9% у квітні поточного року). Частка «громадян Радянського Союзу» серед респондентів статистично значуще не змінилась і склала на момент опитування 8,3%.

 

 

Рисунок 1.1

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1

 

 

А. квітень 2012

B. листопад 2012

B-A

Локально-територіальна ідентичність

32,9

25,1

-7,8

Громадянин України

53,4

59,6

6,2

Представник свого етносу, нації

1,7

1,7

0

Громадянин колишнього
Радянського Союзу

6,5

8,3

1,8

Європеєць

1,8

1,9

0,1

Громадянин світу

1,7

3

1,3

Інше

0,8

0,1

-0,7

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

1,2

0,3

-0,9

 

Найбільшою мірою укріплення громадянської ідентичності спостерігалось у Східному макрорегіоні (див. таблицю 1.2), де воно супроводжувалось паралельним послабленням локально-регіональної ідентичності, що свідчить про те, що саме в цьому регіоні України у квітні-листопаді 2012 р. відбувались інтенсивні процеси трансформації свідомості громадян.  Подібні процеси відбувались і в Південному регіоні.

Таблиця 1.2

 

 

Західний регіон

Центральний
регіон

Східний
регіон

Південний
регіон

Локально-територіальна ідентичність

-3,7

-9,1

-12,6

-4,2

Громадянин України

8,2

-2,8

13,6

16,0

Представник свого етносу, нації

0,3

2,0

-0,5

-4,0

Громадянин колишнього
Радянського Союзу

1,2

4,7

1,7

-3,9

Європейцем

-3,1

1,3

-0,6

0,7

Громадянин світу

0,7

2,9

-0,1

-0,6

 

На сьогоднішній день ознакою, яка в найбільшій мірі визначає варіацію вибору основної ідентичності серед опитаних, є національна приналежність респондента (названа ним самим).

Рисунок 1.2

Ідентичність громадянина України є більш поширеною серед опитаних – українців за національністю в порівнянні з росіянами та представниками інших національних меншин, які проживають в Україні. Натомість для останніх основною значно частіше виступає локально-територіальна ідентичність. Також для росіян і тих респондентів, які назвались «і росіянами, і українцями» досить важливою є ідентичність громадянина колишнього СРСР (серед них більше 20% пов’язують свою ідентичність з Радянським Союзом). Враховуючи зв’язок ідентичності та національної приналежності, можемо припустити, що укріплення і розповсюдження провідної ідентичності «громадянин України» відбулось за рахунок групи респондентів, які вважають себе «і українцями, і росіянами». Їх найбільше у Східному макрорегіоні та серед російськомовних мешканців міст Півдня – трохи більше 5%. Саме цим можна пояснити регіональну специфіку трансформації провідної ідентичності респондентів у квітні-листопаді 2012 р.

            Проблема громадянської ідентичності певною мірою пов’язана з мовним питанням, що використовують деякі безвідповідальні політики та політичні сили з метою провокування штучних конфліктів в суспільстві. Проте аналіз соціологічних даних демонструє, що усвідомлення людиною себе як громадянина України не детерміноване вибором української як мови повсякденного спілкування. Ми вже звертали увагу на поширення громадянської ідентичності як основної. При цьому за два останні роки ніяких статистично значущих змін у співвідношенні україномовних і російськомовних не відбулось:

Таблиця 1.3

Мова спілкування

A.Листопад 2010

B.Листопад 2012

B-A

Українська

41,7

40,0

-1,7

Російська

38,2

39,5

1,3

І українська, і російська в рівній мірі

18,2

19,4

1,2

Інша

1,5

1,0

-0,5

ВАЖКО СКАЗАТИ/ НЕ ЗНАЮ

0,4

0,1

-0,3

 

Розподіл україномовних, російськомовних та білінгверів (для яких українська та російська рівною мірою є мовами повсякденного спілкування) свідчить про взаємодію мовців згідно з моделлю дифузії – вільного «змішування» двох рівноправних і однаково поширених мов з невеликою перевагою частки білінгверів у порівнянні з розрахунковою величиною.

            Загалом в Україні українська та російська мова є основними мовами спілкування. Кожну з них використовують в повсякденній комунікації по 40% опитаних. Близько 20% є білінгверами. Основна мова спілкування тісно пов’язана з регіоном, в якому проживає опитуваний, і з поселенською структурою. Так, Захід України є майже суцільно україномовним, мешканці Південного регіону та міські жителі на Сході переважно російськомовні, міста Центрального регіону – двомовні. Як в містах, так і в селах Центральної України проживає значна частка білінгверів. Цікаво, що саме білінгвери складають відносну лінгвістичну більшість (45,7%) в населених пунктах сільського типу у Східному макрорегіоні. Частка мовців, які використовують інші мови в повсякденній комунікації, статистично значуще перевищує похибку вибірки тільки на Півдні, де таких респондентів 5,6%.

 

 

 

 

Рисунок 1.3

 

Таблиця 1.4

 

 

Українська

Російська

І українська,
і російська в рівній мірі

Інша мова спілкування

ВАЖКО СКАЗАТИ/
НЕ З
НАЮ

Західний регіон

Місто

86,8

4,7

6,3

2,3

0,0

 

Село

99,3

0,0

0,7

0,0

0,0

Центральний
регіон

Місто

39,4

32,0

28,6

0,0

0,0

 

Село

70,6

3,5

25,3

0,0

0,6

Південний регіон

Місто

10,7

67,1

20,8

1,5

0,0

 

Село

19,9

54,5

18,4

5,6

1,5

Східний регіон

Місто

1,5

77,2

21,0

0,4

0,0

 

Село

23,0

31,3

45,7

0,0

0,0

ЗАГАЛОМ

 

40,0

39,5

19,4

1,0

0,1

 

 

2. Ставлення до регіонів України

           

Після проведеного в квітні минулого року дослідження регіональних стереотипів, а також в світлі бурхливих політичних подій, що могли позначитись на відносинах мешканців різних територіальних та історико-культурних регіонів України, ми поставили завдання відстежити ситуацію станом на кінець 2012 року та основні тенденції її динаміки. Зокрема, якщо вести мову про політичний аспект, то відносна більшість опитаних (40,7% тих, хто відповів на запитання) зазначили, що в Україні немає регіону, політичні погляди більшої частини жителів якого відрізнялися б від поглядів  респондентів. Приблизно стільки ж назвали такий регіон, 16,6% не визначились з відповіддю. Загалом найбільше опитаних називають в якості «політично антагоністичного» Західний регіон (25,3%). Цей показник майже не змінився в порівнянні з квітнем (див. таблицю 2.1)

 

 

Рисунок 2.1

 

Таблиця 2.1    

 

А. квітень 2012

B. листопад 2012

B-A

Захід

25,1

25,3

0,2

Південний-Схід

7,3

9,6

2,3

Центр

1,2

0,8

-0,4

Київ

2,7

1,2

-1,5

Крим

9,4

5,8

-3,6

 

Якщо розглядати проблему політичної віддаленості регіонів більш докладно, то виявиться, що вона є більш гострою, ніж це можна побачити з узагальнених даних. Так, у Південному та Східному регіонах більше 40% опитаних вказують Захід як найбільш політично відчужений регіон. Відповідно, на заході України 30% вважають таким регіоном південно-східну частину України.

 

Таблиця 2.2

 

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

Так, Захід

6,9

13,0

40,5

43,5

25,3

Так, Південний-Схід

30,0

7,1

0,7

1,7

9,6

Так, Центр

0,0

1,6

0,7

0,4

0,8

Так, Київ

1,6

0,6

2,1

0,4

1,2

Так, Крим

9,7

6,2

5,6

1,3

5,8

Ні, такого регіону немає

37,2

48,8

39,1

35,3

40,7

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

14,6

22,7

11,3

17,4

16,6

 

Абсолютна більшість опитаних вважає, що в Україні немає регіону, погляди більшості мешканців якого гальмують перетворення України на європейську державу. Близько 10% розглядають в якості такого регіону Південно-Східний, Західний макрорегіони або Крим (див. діаграму):

 

Рисунок 2.2

 

Погляди опитаних, як і в багатьох інших випадках, пов’язані найбільшою мірою з регіоном їх проживання. Кожен третій опитаних на Заході переконаний у «неєвпрпейськості» мешканців Південного Сходу та Криму. На півдні та сході України симетричне ставлення до жителів Західного регіону виражене набагато менше:

 

Таблиця 2.3

 

Західний

Південно-
Східний

Крим

Західний регіон

2,7

30,4

25,2

Південний регіон

15,7

8,0

7,8

Східний регіон

11,3

3,5

3,3

ЗАГАЛОМ

8,1

11,8

10,3

 

В порівнянні з квітнем минулого року частка людей, які ставляться до жителів інших регіонів як до носіїв цінностей, що заважають європейському вектору розвитку України, значуще зменшилась. Знизилась також «самокритичність» Заходу, а от у Південному регіоні переконання у невідповідності поглядів мешканців Заходу європейським цінностям виросло вдвічі:

 

Таблиця 2.4

ЛИСТОПАД - КВІТЕНЬ 2012

 

 

 

Західний

Південно-
Східний

Крим

Західний регіон

-8,7

6,8

4,5

Південний регіон

8,5

-4,7

-2,4

Східний регіон

-7,9

-8,2

-11,6

ЗАГАЛОМ

-6,2

-1,7

-4,2

 

У загальному підсумку бачимо певне покращення «європейського іміджу» Західного регіону та Криму в межах всієї України.

Схожим чином виглядає ситуація з оцінкою небезпеки поглядів жителів того чи іншого регіону для цілісності України. Тільки близько 10% респондентів в своїх відповідях назвали «небезпечними» Західний регіон або Крим.

 

Рисунок 2.3

 

Варто зазначити, що навіть щодо названих двох регіонів спостерігається чітка позитивна динаміка: за 7 місяців кількість респондентів, які вважають погляди мешканців Заходу або АРК небезпечними для цілісності України, зменшилась на 5,2% та 6,7% відповідно (в основному за рахунок зміни позиції респондентів на сході України). Проте в регіональному розрізі ситуація виглядає все ще далекою від ідеалу: 20-25% респондентів в Західному та у Південно-Східному макрорегіонах вважають погляди своїх співгромадян на сході, в Криму або на заході України небезпечними для цілісності держави.

 

Таблиця 2.5

 

Західний

Південно-
Східний

Крим

Західний регіон

3,8

21,5

23,2

Південний регіон

25,7

4,4

5,8

Східний регіон

17,5

2,2

4,4

ЗАГАЛОМ

12,6

7,2

9,8

 

Однак в цілому кількість тих, хто погоджується з тим, що у складі сучасної України є «зайві» регіони, без яких життя було б кращим, дуже мала. Крім того, динаміка свідчить про значуще зменшення підтримки таких поглядів щодо Західного регіону з 10,4% до 5,5% по Україні в цілому:

 

 

Таблиця 2.6

 

А. квітень 2012

B. листопад 2012

B-A

Західний регіон

10,4

5,5

-4,9

Південно-Східний регіон

4,8

1,9

-2,9

Центральний регіон

3,4

1,0

-2,4

Київ

2,5

0,7

-1,8

Крим

5,4

2,8

-2,6

 

Проте в окремих регіонах дискримінаційне ставлення до мешканців АРК або заходу все ж присутнє (на рівні приблизно 10%):

 

Таблиця 2.7

 

Західний

Південно-
Східний

Крим

Західний регіон

1,4

5,7

8,5

Південний регіон

9,6

2,0

2,6

Східний регіон

10,0

0,0

0,0

ЗАГАЛОМ

5,5

1,9

2,8

 

Взагалі, 10% відсотковий показник є певною усередненою оцінкою «негативу» у відносинах між мешканцями різних регіонів. Так, ці відносинами вважають напруженими 11,6% опитаних (питання «Наскільки напруженими, на Вашу думку, є зараз відносини між Заходом і Південним-Сходом України? Оцініть за 5-бальною шкалою, де 1 - будь-яка напруга відсутня, 5 - рівень напруги у відносинах межує з розколом?»). За сім місяців моніторингу, з квітня по листопад, розподіл оцінок респондентів не змінився.

 

Таблиця 2.8

 

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

1 - Напруга відсутня

25,8

41,0

28,6

23,3

30,5

2

30,3

30,0

20,5

27,1

26,9

3

29,5

22,1

35,0

39,4

31,0

4

11,9

5,7

13,4

7,2

9,4

5 -Напруга у відносинах
межує з розколом

2,5

1,2

2,5

3,0

2,2

Напруга відсутня

56,1

71,0

49,1

50,4

57,4

Напруга в тій чи
іншій мірі є

43,9

29,0

50,9

49,6

42,6

 

            Загалом по Україні відсутньою напругу у відносинах між регіонами вважають 57,4% опитаних; те, що напруга певною мірою присутня, визнають 42,6%. Проте, якщо не брати до уваги «толерантного» Центрального регіону, то співвідношення буде не 60:40, а 50:50 (таблиця 2.8).

В зв’язку із зазначеним важливим завданням, що постає і перед державною владою, і перед громадськістю, є упередження маніпуляції регіональним фактором в політичному житті України. Це, зокрема, передбачає засудження публічних наклепницьких висловлювань щодо того чи іншого регіону або його мешканців. 83,6% опитаних нами людей в усіх частинах України вважають подібні висловлювання абсолютно неприпустимими. При цьому 61,1% погодились з тим, що політики повинні нести за наклепницькі висловлювання відповідальність.

 

Рисунок 2.4

 

Варто зазначити, що прагнення українців до того, щоб «вкоротити язика» деяким політичним провокаторам, які спекулюють на темі «неповноцінності» регіонів України значно посилилось з квітня по листопад 2012 р. Водночас толерантність до наклепницьких висловлювань з вуст пересічних громадян також суттєво знизилась (див. таблицю нижче).

 

Таблиця 2.9

 

А. квітень 2012

B. листопад 2012

B-A

Це право будь-якого громадянина, засноване на свободі слова

11,4

6,1

-5,3

Рядові громадяни мають право на подібні висловлювання,
а політики ні

11,1

5,4

-5,7

Такі висловлювання з вуст будь-якого громадянина України
абсолютно неприпустимі з моральної точки зору, але некарані

23,1

22,5

-0,6

Наклепницькі висловлювання політиків про один з регіонів
України не тільки морально неприйнятні,
політики повинні нести за них відповідальність

53,0

61,1

8,1

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

1,4

4,9

3,5

 

Ще одним виміром виміром регіоналістських настроїв в Україні слід вважати ставлення респондентів до регіональної політики центральної влади. Свідченням відсутності такої політики є те, що 41,3% опитаних не можуть дати відповідь на питання «Як Ви вважаєте, якою є політика центральної влади по відношенню до Вашого регіону проживання?». 33,5% погоджуються з тим, що центральна влада враховує інтереси їх регіону проживання (при цьому спостерігаються значні регіональні відмінності – від приблизно 20% на заході до 45% на сході та півдні), 25,2% – ні.  

 

 

Рисунок 2.5

 

Таблиця 2.10

Бажання мати регіональне лобі у центральній владі

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

Так, хотів би

58,3

54,0

68,1

57,2

59,4

Ні, не хотів би

8,9

6,2

7,4

6,8

7,2

Україні не потрібний регіональний лобізм

19,8

16,8

12,6

15,3

16,1

ВАЖКО СКАЗАТИ/ НЕ ЗНАЮ

13,0

23,0

11,9

20,7

17,3

  

Цікаво, що лобістські прагнення мешканців різних регіонів є достатньо сильними. 60% опитаних хотіли б мати регіональну лобістську групу у центральній владі. Однак, лобізм, очевидно, не є наслідком незадоволення регіональною політикою держави (чи відсутністю такої політики) – саме у Південному регіоні найбільш сильно виражене прагнення мати регіональне лобі (цього бажають 68,1% опитаних). Водночас мешканці півдня більшою мірою ніж на заході та в центрі задоволені тим, що робить для їх регіону київська влада.

 

 

3. Етнічна відчуженість та ксенофобські настрої в Україні

 

З самого початку проведення Інститутом прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії моніторингових досліджень ми використовували шкалу соціальної дистанції Богардуса, адаптовану Н.Паніною та Є.Головахою, для оцінювання стану міжетнічних відносин в Україні та відносного рівня етнічної/расової ксенофобії. Дані за 2012 р. свідчать про досить високий індекс міжетнічної дистанційованості (ІМД) в нашому суспільстві, на рівні 4,4-4,5 за 7-бальною шкалою. Значення індексу в інтервалі 1-3 інтерпретуються як близькість, 4-5 як відчуженість, 5-6 як латентна, а більше 6 як відкрита ксенофобія. Отже, загалом міжетнічні відносини можна характеризувати як помірно відчужені. Протягом 2012 року вони зазнали незначних змін, головним чином в напрямку зменшення дистанції по відношенню до представників слов’янських етносів, євреїв і кавказців (при опитуванні ми використовували етнічну класифікацію, зрозумілу більшості респондентів, тобто повсякденну етнічну категоризацію, яка транслюється, зокрема, через ЗМІ). Найменша соціальна дистанція зберігається по відношенню до українців (індекс міжетнічної дистанції вищий для російськомовних українців в порівнянні з україномовними) та росіян. Найбільша дистанція за шкалою Богардуса спостерігається щодо таких груп як цигани (5,8), негри (5,6), азіати та араби (5,5), кавказці (5,3). По відношенню до всіх цих груп в українському суспільстві існує латентна ксенофобська установка.

 

Таблиця 3.1

Група

А.Листопад 2011

B.Листопад 2012

B-A

Американці

4,8

4,8

0,0

Азіати

5,5

5,5

0,0

Араби

5,6

5,5

-0,1

Білоруси

3,4

3,1

-0,3

Євреї

4,4

4,2

-0,2

Канадці

4,9

4,8

-0,1

Кримські татари

4,8

4,7

-0,1

Кавказці

5,5

5,3

-0,2

Негри

5,5

5,6

0,1

Німці

4,7

4,8

0,1

Поляки

4,3

4,1

-0,2

Росіяни

2,7

2,5

-0,2

Румуни

4,9

4,8

-0,1

Російськомовні українці

2,2

2,0

-0,2

Україномовні українці

2,0

1,8

-0,2

Французи

4,8

4,8

0,0

Цигани (рома)

5,7

5,8

0,1

ЗАГАЛОМ

4,5

4,4

-0,1

  

 

Найбільший вплив на індекс міжетнічної дистанції має регіон і тип населеного пункту проживання респондента (місто чи село). Найвищі значення ІМД спостерігаються в Західному регіоні і в селі в порівнянні з містом.

 

Таблиця 3.2

МІСТО

 

 

 

 

 

РЕГІОН

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

Американці

4,4

4,8

5,0

4,6

4,7

Азіати

5,7

5,2

5,4

5,3

5,4

Араби

5,9

5,4

5,5

5,3

5,5

Білоруси

3,4

3,3

3,0

2,2

2,9

Євреї

5,0

4,3

3,9

3,1

4,0

Канадці

4,4

4,8

4,9

4,8

4,8

Кримських татари

4,9

4,7

4,7

4,3

4,6

Кавказці

5,5

5,3

5,3

5,1

5,3

Негри

5,9

5,4

5,5

5,6

5,6

Німці

4,6

4,8

4,8

4,5

4,7

Поляки

3,4

4,3

4,4

4,2

4,2

Росіяни

3,2

2,7

2,3

1,6

2,4

Румуни

5,1

4,8

4,8

4,6

4,8

Російськомовні українці

2,4

2,3

1,7

1,3

1,9

Україномовні українці

1,5

2,0

2,0

1,5

1,8

Французи

4,8

4,8

4,9

4,5

4,8

Цигани (рома)

6,0

5,8

5,6

5,7

5,7

ЗАГАЛОМ

4,5

4,4

4,3

4,0

4,3

 

 

 

 

 

 

СЕЛО

 

 

 

 

 

РЕГІОН

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

Американці

4,8

4,7

4,8

5,3

4,8

Азіати

5,9

5,3

5,4

6,1

5,6

Араби

6,1

5,3

5,3

6,1

5,7

Білоруси

4,1

2,7

3,5

3,2

3,4

Євреї

5,3

4,1

4,6

4,8

4,8

Канадці

4,9

4,8

4,8

5,5

4,9

Кримських татари

5,4

4,8

4,6

5,0

5,0

Кавказці

5,6

5,4

5,2

5,8

5,5

Негри

6,0

5,5

5,5

5,6

5,7

Німці

4,8

5,0

4,9

5,2

4,9

Поляки

3,8

4,3

4,3

4,3

4,1

Росіяни

3,5

2,1

3,3

2,1

2,9

Румуни

5,0

4,9

4,8

4,3

4,9

Російськомовні українці

3,1

1,7

2,5

1,2

2,4

Україномовні українці

1,5

1,5

3,1

1,6

1,8

Французи

5,2

4,8

4,8

5,1

5,0

Цигани (рома)

6,2

6,0

5,7

6,4

6,1

ЗАГАЛОМ

4,8

4,3

4,5

4,6

4,5

 

Особливо тривожним є стан справ на селі, де ставлення до циган у всіх регіонах крім Південного є відкрито ксенофобським. Крім того, відкрита ксенофобська установка у населення сформувалась: в Західному регіоні – до арабів, у Східному – до азіатів та арабів. Ставлення до негрів серед респондентів на заході України також межує з відкритою ксенофобією (що не означає суто расистської природи цієї ксенофобії). Також на заході спостерігаються високі показники ІМД щодо кримських татар і євреїв. Натомість для жителів сходу характерні помірно високі значення ІМД по відношенню до західноєвропейців – німців та французів, громадян США («американців») та канадців. Можливо, це свідчить про відповідне ставлення до узагальненого представника «Західного світу». Примітно, що як у Західному, так і у Південному регіонах ставлення до росіян гірше ніж в Центральному та Східному (на півдні за рахунок представників національних меншин, не рахуючи росіян). Крім того, на заході, півдні та сході етнічна дистанція по відношенню до українців залежить від мови, якою вони спілкуються (див. таблицю 3.2).

            Певне напруження у міжетнічних відносинах, як у випадку з регіоналізмом, диктує необхідність підвищених вимог до відповідальності громадян і особливо політичних діячів за заяви, що дискримінують представників тієї чи іншої расової або етнічної групи, які проживають в Україні. Наше опитування демонструє, що українське суспільство активно засуджує етнічну дискримінацію як інструмент політики. 65% респондентів, погоджуються з тим, що політики повинні нести відповідальність за наклепницькі слова та заяви подібного роду. Певне занепокоєння викликає той факт, що серед молодих респондентів у віці до 30 років значно вищих відсоток тих, хто вважає, що рядові громадяни мають право на висловлювання наклепницького характеру.

 

Рисунок 3.1

 

Відносини між релігійними конфесіями в Україні завжди були толерантними та заснованими на взаємній повазі, тому не викликає подиву осуд суспільством провокаційних акцій панк-групи «Пуссі Райот» у Росії та «Фемен» в Україні, які цинічно та безвідповідально образили почуття віруючих:

 

Таблиця 3.3

Яке Ваше ставлення до так званого молебну російської панк групи «Пуссі Райот» у Храмі Христа Спасителя в Москві?

 

% респондентів

Нічого про це не чув

32,9

Схвалюю цю акцію

0,8

Моє ставлення неоднозначне: схвалюю зміст акції,
а її форму засуджую, чи навпаки

9,1

Засуджую цю акцію

48,4

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

8,8

РАЗОМ

100,0

Яке Ваше ставлення до акції руху «Фемен» «Хретоповал», під час якої було спилено дерев’яний хрест у центрі Києва?

 

% респондентів

Нічого про це не чув

22,5

Схвалюю цю акцію

1,0

Моє ставлення неоднозначне: схвалюю зміст акції,
а її форму засуджую, чи навпаки

8,6

Засуджую цю акцію

61,0

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

6,9

РАЗОМ

100,0

Акція «Фемен», організована ніби то на підтримку засуджених до ув’язнення учасниць гурту «Пуссі Райот», більш відома українцям і викликає більший осуд. Дещо м’якше ставлення до скандальних акцій спостерігається серед молодих людей до 30 років, особливо студентів-чоловіків.

 

 

4. Вплив результатів парламентських виборів на соціальне самопочуття населення України

 

З початку 2000-х років виборчий процес в Україні має значний вплив не тільки на громадську думку, а й на більш стійкі компоненти суспільної свідомості. Велику роль грає те, чи задоволене населення загалом та певні його групи зокрема результатами виборів, оскільки саме цим визначається суспільна легітимність новообраної влади. Результатами листопадових виборів повністю задоволені лише 22,5% опитаних, частково задоволені – 35,6%, цілком не задоволені 26,9%, 15% не визначились із своїм ставленням до результатів виборів до парламенту. Отже, ставлення суспільства до легітимності нового складу Верховної Ради суперечливе, амбівалентне.

 

Рисунок 4.1

 

Як і більшість інших оцінок, ставлення до виборів сильно варіює в залежності від регіону проживання респондента. На півдні та сході України опитувані частіше були задоволені результатами, ніж в центрі, чи тим більше на заході, де майже половина тих, хто визначився із своєю позицією (43,7% проти 18,2% у Південному та 21,5% у Східному макрорегіонах), не задоволені парламентськими виборами 2012.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.1

Задоволеність результатами парламентських виборів 2012

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

Задоволений (на)

10,5

17,1

30,8

32,9

22,5

Частково задоволений (на), частково ні

39,7

39,4

30,4

32,1

35,6

Не задоволений

43,7

29,5

20,6

13,5

26,9

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

6,1

14,0

18,2

21,5

15,0

 

Це означає, що в очах наших співгромадян із Західного макрорегіону легітимність нового складу Верховної Ради вкрай низька. Певну роль у цьому зіграли завищені сподівання електорату ВО «Свобода», виборців якого найбільше саме на заході країни. Зокрема, більше 40% мешканців Заходу сподіваються, що електоральний успіх «Свободи» покращить відносини між регіонами України. На півдні і сході України так вважають менше 10%. Натомість кожен четвертий мешканець сходу та півдня погоджується з тим, що прихід «Свободи» до парламенту негативно позначиться на міжрегіональних відносинах.

 

Таблиця 4.2

 Задоволеність результатами парламентських виборів 2012

Західний

Центральний

Південний

Східний

ЗАГАЛОМ

Ніяк суттєво не вплине

26,3

38,8

29,0

37,8

33,3

Вплине позитивно

43,3

17,4

8,4

4,2

18,0

Вплине негативно

7,7

12,7

25,5

25,6

17,7

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

22,7

31,1

37,1

32,4

31,0

 

Українське суспільство в цілому ще не визначилось із ставленням до наслідків успіху «Свободи» для відносин між регіонами України.

 

Рисунок 4.2

 

Продовжуючи тему минулих виборів зауважимо, що влітку та восени 2012 року було чимало розмов щодо небезпеки розігрування «ксенофобської карти» в ході виборчої кампанії, зокрема нагнітання неприязні на національному чи етнічному ґрунті. Наше опитування свідчить, що з випадками використання образ національної честі та гідності в ході виборчої кампанії стикались всього 8,6% опитаних, 84% не помітили нічого подібного (рисунок 4.3).

 

 

Рисунок 4.3

 

Взагалі, якщо судити з результатів опитування, стан справ в сфері дотримання прав людини в Україні протягом 2012 року значно покращився. Частка респондентів, які відчувала почуття приниження або страху через порушення прав людини в суспільстві зменшилась з 45,8% до 30,7% (таблиця 4.3):

Таблиця 4.3

 

Чи доводилося Вам протягом останнього року переживати почуття приниження або страху
через порушення у суспiльствi прав людини, зокрема Ваших прав? Якщо ТАК, то як часто?

 

 

 

 

A.Листопад 2011

B.Листопад 2012

B-A

Взагалi або майже нiколи

49,5

64,6

15,1

Рiдко

21,3

18,1

-3,2

Нерiдко, час вiд часу

13,1

6,7

-6,4

Часто

7,9

3,7

-4,2

Дуже часто, майже постiйно

3,5

2,2

-1,3

НЕ ЗНАЮ/СКЛАДНО СКАЗАТИ

4,7

4,7

0,0

 

 

 

 

Рисунок 4.4. На діаграмі вгорі відображена ситуація по Україні в цілому, внизу –

для росіян і «росіян та українців», які проживають у Східному макрорегіоні. «Так» - хоч раз стикались з порушенням прав людини протягом 2012 року, «Ні» - не стикались

 

При цьому даний показник залишається все ще достатньо високим (46,7%) на сході України згідно з оцінками росіян і тих респондентів, які зараховують себе «і до українців, і до росіян» (див. рисунок 4.4).

 

 

5.  Символічно-ціннісні фактори, які об’єднують громадян України

 

            Крім факторів, що роз’єднують громадян нашої держави, таких як питання етносу, нації, мови і регіональних культурно-історичних і ментальних особливостей, існують, звичайно, і об’єднавчі чинники. Ми припустили, що до таких чинників, які є індикаторами здатності українського суспільства до соціальної інтеграції та розвитку згідно з вимогами часу, належить стратегічне бачення шляхів відродження України і державні свята – як спосіб повсякденного відтворення в часі відчуття приналежності до одного суспільства.

            Як і в наших попередніх дослідженнях виявилось, що для більшості респондентів пріоритетними напрямками розвитку української держави залишаються відновлення промисловості та сільського господарства (39,8%) та побудова держави, заснованої на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості, верховенства права (30,5%).

 

Рисунок 4.5

 

Другим за значущістю блоком «орієнтирів» є гуманітарні цінності морального оздоровлення суспільства (18,1%) та розвитку освіти і науки (14,9%). Нетривіальною є виявлена нами залежність диференціації поглядів опитаних по даному питанню не від регіону проживання, а від ідентичності респондента (таблиці 4.4 та 4.5).

 

Таблиця 4.4

Що в першу чергу необхідне для відродження України

Українець

Росіянин

І українець
і росіянин

інші

ЗАГАЛОМ

Відновлення промисловості та сільського господарства

40,0

39,6

41,8

34,7

39,8

Побудова держави, заснованої на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості, верховенства права

29,9

35,1

36,2

26,1

30,5

Моральне оздоровлення суспільства

17,9

21,3

23,4

10,1

18,1

Розвиток освіти та науки

14,9

16,9

8,8

13,0

14,9

Відродження культурних традицій українського народу, "повернення до витоків"

10,4

8,3

3,1

7,7

9,9

Національна ідея

10,0

6,1

14,1

4,2

9,5

Входження України в Європейський союз

6,8

5,5

0,0

2,6

6,3

Приєднання України до Євразійського Союзу

3,2

8,1

6,1

3,8

3,8

Інше

0,9

0,3

0,0

1,4

0,8

Нічого не потрібно, у нас і так все є

0,3

0,0

0,0

0,0

0,2

 

 

 

Таблиця 4.5

Що в першу чергу необхідне для відродження України

1

2

3

4

5

6

7

8

Відновлення промисловості та сільського господарства

71,0

75,6

78,5

79,9

78,0

65,2

0,0

74,4

Побудова держави, заснованої на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості, верховенства права

56,5

56,8

45,5

60,5

54,0

66,0

0,0

57,1

Моральне оздоровлення суспільства

31,5

34,7

44,4

30,7

16,7

54,1

0,0

33,9

Розвиток освіти та науки

23,6

29,4

26,3

26,3

29,2

29,3

0,0

27,8

Відродження культурних традицій українського народу,"повернення до витоків"

14,6

21,3

33,0

14,0

4,4

9,0

0,0

18,5

Національна ідея

14,7

18,0

43,1

15,7

40,8

17,9

100,0

17,8

Входження України в Європейський союз

9,8

12,8

16,5

5,6

33,1

10,1

0,0

11,9

Приєднання України до Євразійського Союзу

4,8

7,0

0,0

14,7

14,7

9,1

0,0

7,2

Інше

1,6

1,7

0,0

0,9

0,0

0,0

100,0

1,6

Нічого не потрібно, у нас і так все є

1,0

0,4

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,5

1

Регіональна або локальна ідентичність

 

 

2

Громадянин України

 

 

 

 

 

3

Представник свого етносу, нації

 

 

 

4

Громадянин колишнього Радянського Союзу

 

 

5

Європеєць

 

 

 

 

 

 

6

Громадянин світу

 

 

 

 

 

7

Інше

 

 

 

 

 

 

 

8

ЗАГАЛОМ

 

 

 

 

 

 

Примітка. Ті респонденти, які відповіли на питання щодо ідентичності, давали більше відповідей на питання "Що, згідно з Вашими уявленнями, найбільше потрібно для відродження та процвітання України?". Тому сума відсотків по стовпчику "ЗАГАЛОМ" відрізняється від суми відсотків по Україні в цілому

 

            Звертає на себе увагу те, що росіяни в порівнянні з українцями відносно більше підтримують ідею побудови соціально-правової держави, а також входження до Євразійського союзу. Дуже цікавим є бачення відродження України представниками групи «і росіян, і українців»: вони не будуть раді приєднанню України до ЄС, підтримують необхідність національної ідеї більше, ніж українці. Водночас, повернення до українських культурних традицій і розвиток освіти та науки є для них менш пріоритетним в порівнянні з усіма іншими національними та етнічними групами.   

            Ще більший вплив на бачення шляхів відродження України має ідентичність респондента. Так, для тих, для кого на першому місці стоїть приналежність до нації, етносу (а це, переважно, українці) відносно більшу пріоритетність має моральне оздоровлення суспільства, національна ідея, відродження українських народних традицій поряд із негативним ставленням до перспективи вступу в Євразійський союз. «Європейці» відрізняються від націоналістів значно меншою підтримкою вимоги морального оздоровлення суспільства. «Громадяни СРСР» сильніше за інших налаштовані на вступ України в Євразійський союз і водночас проти європейської інтеграції. «Громадяни» світу відзначаються більшою увагою до фактору суспільної моралі.

            Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що найбільший інтегративний потенціал має програма розвитку України на засадах відновлення економіки (промисловості та сільського господарства) та розвитку освіти і науки.  

            Всупереч очікуванням, державні свята меншою мірою слугують платформою для об’єднання українців в порівнянні із баченням спільного майбутнього. Найбільш популярні в Україні свята – Великдень (згідно з відповідями 29,7% респондентів), Різдво Христове (25,8%) та Новий рік (25,4%). Інші свята були названі найважливішими значно рідше (див. рисунок 4.6).

 

 

Рисунок 4.6

 

            Примітно, що християнські релігійні свята – Пасху та Різдво назвала абсолютна більшість опитаних – 55,5%. Певною мірою на вибір «провідних» свят впливає стать респондента: жінки в порівнянні з чоловіками дещо частіше обирають 8 березня і рідше 23 лютого; свято Пасхи для них також є більш значущим (серед жінок більше респондентів, які зазначають, що це свято для них найважливіше).

            У відношенні свят справедлива та сама закономірність, що й стосовно уявлення про шляхи відродження України: провідну роль у виборі найважливішого свята відіграє ідентичність.

 

Таблиця 4.6

Ідентичність

1

2

3

4

5

6

7

8

Новий рік

49,1

46,4

35,8

52,2

68,4

33,8

0,0

47,4

Різдво Христове

48,5

51,3

46,8

36,1

33,3

37,8

100,0

48,4

Великдень (Пасха)

51,0

58,9

71,7

51,1

43,6

48,8

100,0

55,8

День Захисника Вітчизни (23 лютого)

3,8

2,9

0,0

7,1

6,1

6,5

0,0

3,6

Міжнародний жіночий день (8 березня)

13,6

10,4

8,7

2,6

18,5

8,6

0,0

10,6

1 травня (День праці;
День міжнародної солідарності трудящих)

3,2

2,7

0,0

8,4

0,0

0,0

0,0

3,1

День перемоги (9 травня)

11,9

11,6

3,5

26,9

17,6

12,3

0,0

13,0

День Незалежності України

3,9

4,8

25,9

0,9

8,6

16,3

0,0

5,0

Інше (ЩО САМЕ? ЗАПИШІТЬ)

3,3

1,0

5,2

2,8

0,0

2,9

0,0

1,8

ВАЖКО СКАЗАТИ/ НЕ ЗНАЮ

1,9

2,4

0,0

0,0

0,0

10,5

0,0

2,3

1

Регіональна або локальна ідентичність

 

 

2

ГромадянинУкраїни

 

 

 

 

 

3

Представник свого етносу, нації

 

 

 

4

Громадянин колишнього Радянського Союзу

 

5

Європеєць

 

 

 

 

 

 

6

Громадянин світу

 

 

 

 

 

7

Інше

 

 

 

 

 

 

 

8

ЗАГАЛОМ

 

 

 

 

 

 

Для «націоналістів» більше значення має свято Пасхи та День незалежності України, для «громадян Радянського Союзу» – День перемоги, для «європейців» – Новий рік. Виходячи з даних, наведених у таблиці 4.6 саме свято Нового року має найбільший обєднавчий потенціал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК. Питання моніторингу 11_2012

 

Наступний блок питань присвячений регіональній ідентичності та уявленням українців, що проживають у різних частинах нашої країни, один про одного. Також наш цікавить вплив парламентських виборів, які нещодавно відбулись, на відносини між громадянами України, які мешкають у різних регіонах та відносять себе до різних національних або етнічних груп. Ваші відповіді допоможуть краще зрозуміти, що зближає нас, а що розділяє й що необхідно зробити для того, щоб зберегти єдність країни поряд з культурним і ментальним різноманіттям історичних регіонів.

 

1.    Ким Ви себе в першу чергу вважаєте?

1          Жителем району або  міста, у якому Ви живете

2          Жителем області, де Ви живете

3          Жителем регіону (декількох сусідніх областей), де Ви живете

4          Громадянином України

5          Представником свого етносу, нації

6          Громадянином колишнього Радянського Союзу

7          Європейцем

8          Громадянином світу

9          Інше

10        Важко сказати

 

2. Подивитеся, будь ласка, є чи в цьому списку такий регіон (ПОКАЖІТЬ РЕСПОНДЕНТОВІ КАРТКУ №1), політичні погляди більшості жителів якого, на Вашу думку, найбільше відрізняються від Ваших поглядів?

Захід

1

Південний схід

2

Центр

3

Київ

4

Крим

5

 

3. Якою мірою Ви згодні або не згодні з судженнями:

 

 

3.3. Погляди більшості жителів регіону гальмують перетворення України в сучасну європейську державу

 

3.3.1. Захід

3.3.2. Південний-Схід

3.3.3. Центр

3.3.4. Київ

3.3.5. Крим

Повністю не згодний

1

2

3

4

5

Скоріше не згодний

1

2

3

4

5

Важко сказати напевно

1

2

3

4

5

Скоріше згодний

1

2

3

4

5

Повністю згодний

1

2

3

4

5

 

3.4. Погляди більшості жителів регіону небезпечні для цілісності України

 

3.4.1. Захід

3.4.2. Південний-Схід

3.4.3. Центр

3.4.4. Київ

3.4.5. Крим

Повністю не згодний

1

2

3

4

5

Скоріше не згодний

1

2

3

4

5

Важко сказати напевно

1

2

3

4

5

Скоріше згодний

1

2

3

4

5

Повністю згодний

1

2

3

4

5

 

3.5. Життя в Україні було б краще, якби в її складі не було регіону

 

3.5.1. Захід

3.5.2. Південний-Схід

3.5.3. Центр

3.5.4. Київ

3.5.5. Крим

Повністю не згодний

1

2

3

4

5

Скоріше не згодний

1

2

3

4

5

Важко сказати напевно

1

2

3

4

5

Скоріше згодний

1

2

3

4

5

Повністю згодний

1

2

3

4

5

 

4. Які асоціації викликають у Вас типові жителі різних регіонів України (КАРТКА №1, ВІДКРИТЕ ПИТАННЯ, ЗАПИШІТЬ НЕ БІЛЬШЕ 5 ХАРАКТЕРИСТИК АСОЦІАТИВНОГО РЯДУ)

 

4.1. Житель Західного регіону

4.2. Житель Південно-Східного регіону

4.3. Житель Центрального регіону

4.4. Житель м. Київ

4.5. Житель Криму

Асоціація

 

 

 

 

 

 

5. Наскільки напруженими, на Вашу думку, є зараз відносини між Заходом і Південним-Сходом України? Оціните за 5-бальноюй шкалою, де 1 – будь-яка напруга відсутня, 5 – рівень напруги у відносинах межує з розколом?

Напруга відсутня

1

 2

2

 3

3

 4

4

Напруга досягла рівня розколу

5

 

6. Як Ви ставитеся до українських політиків, що припускають дискримінаційні або наклепницькі висловлювання про один з регіонів України?

Це право будь-якого громадянина, засноване на свободі слова

11.6

Рядові громадяни мають право на подібні висловлювання, а політики - ні

11.2

Такі висловлювання з вуст будь-якого громадянина України абсолютно неприпустимі з моральної точки зору, але некарані

23.4

Наклепницькі висловлювання політиків про один з регіонів України не тільки морально неприйнятні, політики повинні нести за них відповідальність.

53.8

7.     Чи доводилося Вам протягом останнього року переживати почуття приниження або страху через порушення в суспiльствi прав людини, зокрема Ваших прав? Якщо ТАК, то як часто?

1          Взагалi або майже нiколи не переживав (ла) почуття приниження або страху

2          Рiдко

3          Нерiдко, час вiд часу

4          Часто

5          Дуже часто, майже постiйно

6          Важко сказати

 

8. Яке Ваше ставлення до відомих акцій:

8.1. так званого молебну російської панк групи «Пуссі Райот» у Храмі Христа Спасителя в Москві?

1       Нічого про це не чув

2       Схвалюю цю акцію

3       Моє ставлення неоднозначне: схвалюю зміст акції, а її форму засуджую, чи навпаки

4       Засуджую цю акцію

5       Важко сказати

8.2. акції руху «Фемен» «Хретоповал», під час якої було спилено дерев’яний хрест у центрі Києва?

1       Нічого про це не чув

2       Схвалюю цю акцію

3       Моє ставлення неоднозначне: схвалюю зміст акції, а її форму засуджую, чи навпаки

4       Засуджую цю акцію

5       Важко сказати

 

9. Я згоден, щоб представники названої в рядку національної групи були…

 

членами

моєї

родини

близькими

друзями

сусідами

колегами

по роботі

жителями

України

гостями

України

Не пускав

би в Україну

Американці

1

2

3

4

5

6

7

Білоруси

1

2

3

4

5

6

7

Євреї

1

2

3

4

5

6

7

Канадці

1

2

3

4

5

6

7

Негри

1

2

3

4

5

6

7

Німці

1

2

3

4

5

6

7

Поляки

1

2

3

4

5

6

7

Росіяни

1

2

3

4

5

6

7

Румуни

1

2

3

4

5

6

7

Російськомовні українці

1

2

3

4

5

6

7

Україномовні українці

1

2

3

4

5

6

7

Французи

1

2

3

4

5

6

7

Цигани (роми)

1

2

3

4

5

6

7

 

10. Як Ви ставитеся до українських політиків, що припускають дискримінаційні або наклепницькі висловлювання про представників певних етнічних груп або національностей?

Це право будь-якого громадянина, засноване на свободі слова

11.6

Рядові громадяни мають право на подібні висловлювання, а політики - ні

11.2

Такі висловлювання з вуст будь-якого громадянина України абсолютно неприпустимі з моральної точки зору, але некарані

23.4

Наклепницькі висловлювання політиків про представників етнічних груп або національностей не тільки морально неприйнятні, політики повинні нести за них відповідальність.

53.8

 

11. Чи задоволені Ви результатами виборів до Верховної Ради України?

1          Задоволений (на)

2          Частково задоволений (на), частково ні  

3          Не задоволений

4          Важко відповісти

 

12. Чи вплине, на Вашу думку, електоральний успіх ВО «Свобода» на відносини між мешканцями різних регіонів Україні?

1          Ніяк суттєво не вплине

2          Вплине позитивно

3          Вплине негативно

4          Важко відповісти

 

13. Як Ви вважаєте, якою є політика центральної влади по відношенню до Вашого регіону проживання?

1          Проблеми мого регіону проживання ігноруються центральною владою на користь підтримки інших регіонів

ЯКЩО ОБРАНО ВАРІАНТ 1, спитайте, які саме проблеми ігноруються і чому респондент так вважає. Коротко запишіть відповіді

1.1.ПРОБЛЕМИ_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.2.ПРИЧИНИ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2          Центральна влада приділяє достатньо уваги розвитку мого регіону проживання

3          Важко відповісти

 

14. Чи хотіли б Ви мати у центральній владі представників власної регіональної  лобістської групи?

1          Так, хотів би

2          Ні, не хотів би

3          Україні не потрібний регіональний лобізм

4          Важко відповісти

 

15. Чи доводилось Вам протягом виборчої кампанії стикатись із випадками використання образ, принижень чи упередженого ставлення до представників певної національності у політичній агітації?

1          Жодного разу не доводилось

2          Доводилось один або декілька разів

3          Доводилось час від часу

4          Доводилось часто

5          Важко сказати непевне

 

16. Що, згідно з Вашими уявленнями, найбільше потрібно для відродження та процвітання України? Можна обрати до 3-х варіантів відповіді

1          Національна ідея

2          Побудова держави, заснованої на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості, верховенства права

3          Відновлення промисловості та сільського господарства

4          Відродження культурних традицій українського народу, «повернення до витоків»

5          Розвиток освіти та науки

6          Моральне оздоровлення суспільства

7          Приєднання України до Євразійського Союзу

8          Входження України в Європейський союз

9          Нічого не потрібно, у нас і так все є

10        Ваш варіант ___________________________________________________________________

 

17.  Які загальнодержавні свята мають для Вас найбільше значення? Назвіть два найбільш значущі для Вас державні свята

1          Новий рік

2          Різдво Христове

3          Великдень (Пасха)

4          День Захисника Вітчизни (23 лютого)

5          Міжнародний жіночий день (8 березня)

6          1 травня (День праці; День міжнародної солідарності трудящих)

7          День перемоги (9 травня)

8          День Незалежності України

9          Інше (запишіть)__________________________________________________________

 

ДЕМОГРАФІЯ

Стать

Вік

Рівень освіти

Тип населеного пункту проживання

Регіон проживання

Рідна мова спілкування

Етнічна самоідентифікація

КАРТКА №1

РЕГІОН

Області

Захід

Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільської, Чернівецька області

Південний схід

Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська,  Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська області

Центр

Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області

Київ

м. Київ

Крим

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь