Конференції

4 жовтня 2012

У Києві відбувся Міжнародний саміт з проблем захисту прав національних меншин

 Досягнення нашої країни - внесок у світову скарбничку

Мета cаміту "Досвід України для світу", який пройшов у Національному палаці мистецтв "Україна", - поширити досягнення нашої країни у сфері етнонаціонального розвитку. Адже вони можуть стати вагомим внеском у світову скарбничку захисту прав національних меншин.

Важлива задача зборів - засвідчити дотримання Україною принципів демократії і неухильно євроінтеграційного курсу щодо вирішення проблем національних меншин.

Саміт, учасниками якого стали лідери національно-культурних і релігійних громадських об'єднань, пройшов з ініціативи Інституту з прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (заснований народним депутатом Олександром Фельдманом), Асоціації національно-культурних об'єднань України (АНКОУ) та за підтримки Кабінету міністрів.

Захід відбувся в ці дні невипадково. Рівно 20 років тому Генеральна асамблея ООН прийняла Декларацію про права осіб, які належать до національних або етнічних, релігійних і мовних меншин. Учасникам саміту були президент Віктор Янукович, депутат Європарламенту, член комітету з міжнародних відносин Олександр Мирський, депутат Народних зборів Угорщини Тібор Соні, віце-прем'єр-міністр Раїса Богатирьова, радник президента Ганна Герман, а також представники національних та релігійних громад, які живуть в нашій країні. Зокрема - голова Демократичної спілки угорців України, мер міста Берегове Іштван Гайдош, голова меджлісу кримсько-татарського народу Мустафа Джемілєв, голова Асоціації болгарських національно-культурних організацій та об'єднань України Антон Кіссе, голова Федерацій грецьких громад України Олександра Проценко-Пічаджі, президент Всеукраїнського союзу громадських організацій "Конгрес Рома України" Петро Григориченко і багато інших.

"У нас є всі умови для розвитку національних громад"

Першим перед учасниками виступив Віктор Янукович, запевнивши, що в Україні створені всі умови для розвитку та утвердження самобутності всіх без винятку національних громад. Він нагадав, що наша держава приєдналася до всіх основних міжнародних документів, прийнятих у даній сфері. Наприклад, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин і Рамкової конвенції із захисту національних меншин.

- Держава взяла на себе зобов'язання щодо всебічної, в тому числі фінансової, підтримки діяльності громадських організацій щодо збереження та розвитку традиційних національних культур, - зазначив президент. - Досвід співіснування в діалозі різних віросповідань вироблявся в Україні впродовж століть - в останній час цьому значно сприяла робота Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Я переконаний, що цей діалог буде поглиблюватися, і я як президент буду цьому максимально сприяти. Сьогодні культурне розмаїття - це справжня цінність українського суспільства, запорука його єдності, перешкода для поширення ксенофобії та екстремізму, які стають все більш тривожним явищем в різних частинах світу.

"У вашому парламенті не будуть говорити про" жидів"

- За рівнем терпимості Україна йде попереду деяких європейських держав, - запевнив депутат Європарламенту Олександр Мирський. - Я представляю в цьому органі Латвію. Одного разу в латвійському парламенті розгорілася дискусія, чи правильно називати євреїв євреями. Можливо, їх потрібно називати жидами. Ця ганьба тривала півтори години. Я впевнений, що в українському парламенті таке обговорення неможливе.

Слова депутата Європарламенту підтвердив і депутат Верховної Ради Олександр Фельдман.

- Україна може слугувати наочним прикладом вдалої етностабільної держави для країн Європи, що роздираються етнокультурними і релігійними протиріччями, - вважає Олександр Борисович. - Зважена етнонаціональна політика української держави є серйозним досягненням, оскільки відсутність зіткнень на етнічному та релігійному ґрунті створює основу внутрішньої стабільності держави. На щастя, в Україні мирне співіснування безлічі етнічних спільнот та релігійних громад стало природним вибором розвитку, підкріпленим постійним діалогом з владою. Політика мультикультуралізму може бути досить ефективною і миротворчою, незважаючи на заяви канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що цей курс зазнав поразки в європейських країнах.

Світова політика вирізняється непостійністю: то проводяться спроби всіх уніфікувати шляхом курсу на глобалізацію, то здійснюється поворот до культивування різноманіття через мультикультуралізм. І висновки про неефективність того чи іншого курсу робляться на підставі "швидких" результатів, які в даному просторово-соціальному зрізі просто неможливі. Україна являє собою успішний приклад етностабільного мультикультурного держави для всіх країн Європи, тому не варто завчасно таврувати мультикультуралізм ганьбою.

«Комсомольская правда в Украине»