Моніторинги

13 грудня 2012

Резюме звіту Моніторингового дослідження «Вибори до Верховної Ради та ксенофобські настрої в соціальних мережах»

 

13 грудня 2012, УНІАН

 

Резюме звіту Моніторингового дослідження  

«Вибори до Верховної Ради та ксенофобські настрої в соціальних мережах»

Висновки подані на основі проведеного у соціальних мережах – «Вконтакте» та «Facebook» – моніторингу на предмет ксенофобських заяв та їхньої підтримки у період виборчої кампанії та два тижні потому – з 28 вересня по 12 листопада 2012 року.

Одиницями обліку були пости на сторінках груп, які ми поділили на: 1. відеозаписи; 2. демотиватори/комікси/меми; 3. зображення, картинки, фотографії; 4. новини; 5. інтерактивні опитування; 6. тези, думки, висловлювання. Всього під час дослідження нами зафіксовано 150 постів, які містять виразні ознаки ксенофобської установки або нетерпимості. Крім того, нами враховувався параметр зворотнього зв’язку з аудиторією, тобто реакція схвалення поста у вигляді так званих «лайків».

Пости, що пропагують ксенофобію та нетерпимість, зібрали загалом за півтора місяці спостереження майже 11500 лайків. За кожен такий пост голосувало в середньому 76 зареєстрованих користувачів. Що стосується змісту постів, то ми класифікували його за формою нетерпимості. Нами були виділені п’ять класів постів, в яких відображений той чи інший різновид нетерпимості (рис.1):

а) національна нетерпимість (53,3%), б) расова нетерпимість (22%), в) релігійна нетерпимість (12%), г) нацистська пропаганда (8,7%), д) регіональна нетерпимість (4%).


Рисунок 1. Ксенофобський постинг: розподіл за видами нетерпимості

 

Найбільш частою складовою нетерпимості в групах українських крайніх правих у соціальних мережах є національна нетерпимість. Аналіз показує, що об’єктами цієї нетерпимості найчастіше є росіяни (61,4%), особливо ті, що проживають в Україні, та євреї. Нерідко певна етнічна група як об’єкт нетерпимості заміщується образом держави-ворога: Росії або Ізраїлю (останнє зустрічається рідше). В декількох постах знайшла вияв татаро- та ромофобія. 

Нетерпимість і ксенофобія як установки у вивчених нами матеріалах мають багато спільних рис, які дозволяють вести мову про певну не виражену явно «концепцію» нетерпимості. Ця «концепція» включає в себе: 

1)      особливий тип мислення, якому притаманні алогічність, фрагментарність і схематизм. Немає розрізнення випадкового і закономірного, окремого (особливого) і загального, одиничного і множинного, абстрактного і конкретного (цей єврей поганий і цей також – отже всі євреї погані; якісь росіяни були винними у загибелі якихось українців у 1932-1933 рр. – отже, всі теперішні росіяни, наші сучасники відповідають за це перед всіма українцями, нашими сучасниками);

2)      стереотипізація,  спрощене і полярне сприйняття світу, людей, людських взаємин та історії («Ми» - «Вони», «Чорне - Біле», «Добре - Погане», «Друзі - Вороги»);

3)      дегуманізація, демонізація та зооморфізація об’єкта нетерпимості/ксенофобії. Використання принизливої лексики, етнонімів, що мають негативне або іронічне забарвлення. «Кацап» або «москаль» зображується як вічно п’яний, брудний та огидний тип, люмен із зіпсованими зубами, він лінивий, агресивний і нахабний, постійно матюкається, люто ненавидить все українське. Жінки зображуються як дуже непривабливі, п’яні, розбещені. Варто додати, що ксенофобський образ «донецького» або «Даунбасу» близький до вищеописаного. Часто «москалі» та «жиди» на зображеннях схожі на тварин, «кацапи» - «алєні», «ведмеді», «свині» і т.п. Час від часу проти «ворогів» висувається звинувачення в гомосексуальній поведінці – «півники», «опущені» та ін.;

4)      конструювання «Свого» через протиставлення «Чужому». Відсутність позитивного визначення «Свого». Звідси – домінування негативної ідентичності і відсутність позитивної («дякую тобі, Боже, що я не москаль» без відповіді на питання «А хто я?», «Україна – не Росія» без «А що є Україна і яка вона?»);

5)      алгоритмічні відповіді на змістовні запитання, відмова від проблематичності як передумови дискусії, безальтернативність тверджень. Відкидання альтернатив породжує переконаність в істинності власних поглядів (насправді, ілюзорній). Замість діалогу, тим, хто не погоджується, пропонують «валізу, вокзал, Росію/Ізраїль».  

Якщо ж розглядати ксенофобський контент в динаміці, то виявляється, що безпосередньо перед виборами і підчас виборчого процесу як кількість постів, так і схвальна реакція на них аудиторії зменшилась у 1,3 і 2,1 рази відповідно. Проте відразу після виборів швидкість оновлення контенту не тільки відновилась, але й збільшилась у порівнянні з передвиборним періодом (однак це не стосується середньої кількості «лайків» за пост). Причому вказане зростання супроводжувалось значним підвищенням частки расистської та нацистської пропаганди, а також частки постів, які пропагують релігійну нетерпимість в формі ісламофобії. 

Зазначені факти свідчать про приєднання неонацистів до ультранаціоналістів, або про їх часткове злиття, ситуативну солідаризацію, що в наступному може зумовити перехід ультраправого екстремізму в нову якість, ще більш агресивну та соціально небезпечну. Втім, це також може бути тимчасовою реакцією на перебіг та результати виборів, від яких позапарламентські праві очікували початку «національної революції». Варто зауважити, що поширення впливу ультраправих на схід та південь України пов’язане сааме із зниженням градусу націоналістичної та регіонально-орієнтованої пропаганди на користь расистських і ксенофобських гасел, характерних для субкультури правих скінхедів.

Ще одна примітна особливість ксенофобії в мережі «Вконтакте» – зниження підтримки аудиторією постів, пов’язаних майже з усіма видами нетерпимості (за винятком регіональної, спрямованої проти жителів Донбасу) безпосередньо напередодні, в день виборів та відразу після них. Зменшилась також і кількість відповідних постів. Імовірно, що це явище відображає загальне зниження активності правих радикалів в інтернет-просторі в зв’язку із перенесенням цієї активності в реальне життя – на вулиці.

 


Рисунок 2. Динаміка постигну протягом моніторингового періоду 28.09.2012-12.11.2012


Рисунок 3. Динаміка середньої кількості лайків за один пост ксенофобського спрямування протягом моніторингового періоду 28.09.2012-12.11.2012 

Розглянуті тенденції свідчать про участь правоекстремістського сегменту соціальних мереж у виборчій кампанії підчас виборів до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року через поширення інформації, ідей та стереотипів в цільових групах. Зростання популярності крайніх правих, відвертий ухил в бік расизму і нацизму, що намітився після виборів, свідчить про новий вкрай небезпечний етап в політичній історії незалежної України, етап на якому мобілізації сил екстремізму, ксенофобії та нетерпимості може протистояти тільки мобілізоване громадянське суспільство. 

Довідка. 

Інститут прав людини і протидії екстремізму і ксенофобії (ІПЛЕКС), створений восени 2010 року, має представництва в Бельгії, Франції, Німеччині, Ізраїлі та США. Мета діяльності Інституту – сприяти досягненню відповідності фундаментальних прав і свобод людини в Україні європейським стандартам. У наглядову раду ІПЛЕКС входять Патріарх Єрусалимський Теофіл III, екс-Генсек Ради Європи Вальтер Швіммер, продюсер CNN Іззі Лемберг, керівник Королівського центру міжконфесійних досліджень Йорданії Камель Абу Джабер, головний муфтій Духовного управління мусульман РФ Нафігулла Аширов, директор Йорданського центру міжконфесійного співіснування Набіль Хаддад та ін. 

Регулярні проекти ІПЛЕКС: щорічний Київський Міжнародний міжконфесійний форум; «Світ віри»; Форум «Україна – ЄС»; правозахисна і законодавча діяльність в області етнонаціональних відносин; моніторингові та соціологічні дослідження та ін.