Анонси
20 червня - Всесвітній день біженців
Проблема біженців залишається однією з найгостріших і в регіональному, і в світовому масштабі
Стрічка новин
Папа Римський в Румунії попросив вибачення у ромів | 3 червня 2019
Німеччина витратила рекордні 23 млрд євро на біженців і міграцію | 3 червня 2019
Рада Європи звинуватила Угорщину в порушенні прав біженців і мігрантів | 3 червня 2019
У Середземному морі врятовано 2 човни із 216 мігрантами | 3 червня 2019
В результаті пожежі в таборі для мігрантів у Боснії постраждали 29 людей | 3 червня 2019

Новини
«Державоутворюючим фактором в Україні має стати українське громадянство, а не етнічна приналежність...»
Про це заявив народний депутат Олександр Фельдман на міжнародній конференції «Світ без нацизму», що проходила 17 грудня в Раді Федерацій Росії.
За словами О.Фельдмана, перші 10-15 років своєї незалежності пострадянські країни були зайняті вирішенням питань державного будівництва і тільки зараз починають стикатися з активними пошуками національної ідентичності, оцінками національної історії, осмисленням національних символів та традицій. Поширення ксенофобії та екстремізму, зростання популярності рухів правого толку, заворушення на ґрунті міжнаціональної ненависті - це перші виклики національного будівництва в пострадянських країнах.
Класичне розуміння нації, засноване на уявленні, що «культурно та етнічно однорідна нація передує державі і створює її» - є непридатним для національно-державного будівництва в більшості пострадянських країн. Цей тип державного будівництва брався за основу в Німеччині, Італії, Іспанії на початку 20 століття і часто приводив до етнократії. Оскільки розпад СРСР і формування незалежних республік проходило з адміністративно-республіканському ознакою, а не за етно-національною і оскільки пострадянські країни мають неоднорідну специфіку, більш придатною є інша модель, де «нація формується на базі держави». За таким зразком будувалася Британія і Франція - заявив у своєму виступі О.Фельдман.
На думку Фельдмана, в більшості пострадянських країн, у тому числі в Україну, з її складною культурною, релігійною, мовною та етнічною специфікою, головним завданням є формування поваги до українського громадянства, як до консолідуючого і державо-утворюючого фактору. Це додасть українській нації більшою мірою громадянського, ніж вузько етнокультурного змісту.
Національної єдності потрібно досягати не шляхом примусу, а шляхом вільного усвідомлення особистої зацікавленості кожного в необхідності нації. Нація повинна стати формою солідарності, яка робить державу ефективною і конкурентоспроможною. А держава - гарантом і захисником національних інтересів і прав усіх своїх громадян.