Соціологічні дослідження

26 травня 2011

Резюме звіту за темою: «Явище кібер-ненависті в українському Інтернет-просторі»

При цитуванні чи іншому використанні матеріалів звіту посилання на сайт www.ihrpex.org є обов’язковим. Будь-яке копіювання чи відтворення даного тексту або його частини в тій чи іншій формі з будь-якою метою крім приватного використання без письмової згоди на це МГО «Інститут прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії» є незаконним

Травень 2011 

Інститут прав людини і запобігання екстремізму

та ксенофобії  (IHRPEX)

Київський міжнародний інститут соціології


Резюме звіту за темою: «Явище кібер-ненависті в українському Інтернет-просторі»

   КОРОТКИЙ ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ  

З 18 квітня по 20 травня 2011 року Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Інституту прав людини та запобігання екстремізму та ксенофобії провів дослідження явища кібер-ненависті в українському Інтернет-просторі. Дослідження складалося з двох взаємопов’язаних компонентів: контент-аналізу коментарів на основних суспільно-політичних електронних ЗМІ та опитування Інтернет-аудиторії. В рамках даного дослідження поняття «кібер-ненависть» ми розглядали як прояви агресії, словесних образ та погроз, що продукуються особами або групами осіб для розпалювання конфліктів та транслюються за допомогою електронних ЗМІ. Кібер-ненависть може приймати різні форми (дискусії, відео/фото матеріали, авторські тексти), але в рамках даного дослідження ми зосередили свою увагу саме на проявах цього явища в коментарях до новин та статей.

Під ненависницькими коментарями в рамках даного дослідження ми розуміємо такі повідомлення, що містять словесні образи, погрози та прояви агресії до певної соціальної групи чи окремої людини.  

Контент-аналіз коментарів

Метою застосування контент-аналізу в рамках даного дослідження було виявлення  та характеристика найбільш поширених проявів кібер-ненависті в українському Інтернет-просторі. 

Вибірка. До аналізу ми залучили як самостійні Інтернет-видання, так і електронні варіанти популярних українських друкованих ЗМІ. При відборі видань для аналізу ми використали три основні джерела інформації, що дали нам змогу включити до аналізу найбільш популярні Інтернет-ЗМІ.

По-перше, були проаналізовані відкриті дані щодо рейтингу українських суспільно-політичних сайтів.

По-друге, для відбору видань були використані дані попередніх досліджень КМІС, що репрезентують популярність українських Інтернет-видань.

По-третє, для відбору видань були залучені оцінки незалежних експертів з приводу найбільш впливових та популярних суспільно-політичних сайтів.  

В результаті роботи з зазначеними джерелами інформації, було відібрано 20 Інтернет-видань:

1. Українська Правда

2. Кореспондент

3. УНІАН

4. Обозреватель

5. Лівий берег

6. Главред

7. Ліга

8. Дзеркало тижня

9. Форум

10. Точка.net

11. УНН

12. Версії

13. Дело

14. Мігньюз

15. Цитата

16. Новости.UA

17. ТСН

18. Фінанси.UA

19. Газета.UA

20. Цензор.net

 При відборі статей до аналізу були використати методологічні розробки американських дослідників, що були застосовані до контент-аналізу Інтернет-дзеркала видання “New York Times”. Для відбору статей був використаний наступний підхід: кожного дня у різний час дослідники робили “PrintSceen” головної сторінки сайту для фіксації найбільш популярних статей. Серед найбільш популярних статей на головній сторінці сайту ми випадковим чином відбирали по 3 статі для кожного видання для кожного дня аналізу. Статті відбиралися методом PPS, при використанні якого ймовірність потрапляння статті до вибірки залежала від активності її коментування: чим більше коментарів мала стаття, тим більша була її ймовірність потрапити до вибірки.

При використанні такого підходу, таким чином, ми поєднали імовірнісний підхід та відбір статей за критерієм популярності.

Для відбору статей випадковим чином були відібрані 5 днів аналізу (3 – будні дні та 2 вихідних). Як вже зазначалося, для одного дня аналізу для кожного сайту були відібрані 3 статті. Таким чином, за один день аналізу ми отримували 60 статей, а загалом було проаналізовано 300 статей та 13 077 коментарів до них. 

На етапі аналізу прояви ненависті фіксувалися і перевірялися не тільки у коментарях, але і у самих статтях.  

Опитування Інтернет-аудиторії  

Метою проведення он-лайн опитування Інтернет-аудиторії було виявлення загального ставлення до кібер-ненависті, ставлення до явища в залежності від напрямку ненависті, оцінки небезпечності явища для суспільства. Респондентам також були задані питання щодо того, чи зустрічалися вони з проявами кібер-ненавситі, де саме це відбувалося і чи публікували вони особисто ненависницькі коментарі. Крім того, проведення дослідження дало нам змогу дослідити поширеність практики читання коментарів та участі в Інтернет-дискусіях.

Он-лайн опитування користувачів Інтернету було проведене на базі проекту он-лайн опитувань InPoll, створеного на основі власного програмного забезпечення КМІС InPoll System. 

Вибірка дослідження складає 623 респондента, які відповідають Інтернет-аудиторії  України за такими характеристиками, як стать, вік та тип поселення.  

Методологічні обмеження дослідження 

Оскільки явище кібер-ненависті на даний момент не має чітких методологічних підходів та знаходиться на стадії розробки, ми зустрілися з деякими труднощами при проведенні даного дослідження.

Одна з проблем  стосувалася відсутності коментарів до статей, розміщених на деяких сайтах, що потрапили до вибірки. Зокрема, це такі Інтернет-ресурси, як Мігньюс, Цитата.Ua та Новости.Ua. Статі, що не містили коментарів, були проаналізовані на предмет наявності в них проявів ненависті.

Друга складність стосується кодування коментарів з проявами ненависті. Ця складність, на нашу думку, обумовлена тим, що автори коментарів не завжди розділяють поняття, наприклад, регіону проживання та політичних поглядів, тобто в їх свідомості ці поняття є взаємно обумовленими та нероздільними. Зокрема, це стосувалося труднощів з розумінням того, проти кого спрямований коментар: проти представників західних областей чи проти українських націоналістів. У більшості випадків нам вдавалося визначати належність коментарю до того чи іншого напрямку ненависті за допомогою комплексного аналізу всіх коментарів автора та розуміння контексту дискусії.

Третя складність стосувалася векторів ненависті. Для визначення вектору ненависті нами було виділено два індикатора: суб’єкт та об’єкт ненависті. Якщо з кодуванням об’єкту проблем в більшості випадків не виникало, то кодування суб’єкту ненависті часто не було можливим, оскільки автори повідомлення досить рідко давали чітке означення себе як представника тієї чи іншої групи. В зв’язку з цим, дані щодо вектору ненависті були проаналізовані швидше в якісно, ніж кількісно; ці дані дають можливість побачити тільки досить чітко окреслені вектори ненависті, а також виділити деякі особливості протистояння.

Крім означених обставин, хочемо наголосити на тому, що ми не претендуємо на побудову рейтингів Інтернет-видань, а лише вказуємо на те, які з найбільш популярних українських електронних ЗМІ частіше за інших стають жертвами  розгортання на їх ресурсі ненависницьких дискусій та обговорень.  

ВІДВІДУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ САЙТІВ ІНТЕРНЕТ-АУДИТОРІЄЮ 

- Трохи більше половини (60%) Інтернет-користувачів України цікавляться суспільно-політичними сайтами та відвідували їх протягом останніх 30 днів

- До найбільш відвідуваних сайтів ми можемо віднести Кореспондент, Новости.UA, Уніан, ТСН, Українську правду та Обозреватель.

- З тією чи іншою частотою читають коментарі до статей та новин переважна більшість (86%) відвідувачів суспільно-політичних сайтів. Приймають участь в Інтернет-дискусіях близько третини відвідувачів.  

ПОШИРЕНІСТЬ ЯВИЩА КІБЕР-НЕНАВИСТІ В ІНТЕРНЕТ-ДИСКУСІЯХ

71% Інтернет-дискусій, що розгортаються в коментарях до статей та новин, містять ненависницькі коментарі.

- Приблизно кожний третій коментар на суспільно-політичних сайтах є ненависницьким

- Найбільшу частку ненависницьких коментарів містять дискусії на сайтах Газета.Ua та ТСН, найменшу – Кореспондент та Фінанси.Ua

- Серед найбільш відвідуваних Інтернет-аудиторією сайтів, вищий за середній рівень ненависницьких коментарів, розміщених на таких сайтах, як ТСН, Уніан та Точка.net

- Близько 9% статей на суспільно-політичних сайтах містять прояви ненависті, при чому серед них третина подібних висловів належить авторам статі, а близько 70% є цитуванням інших людей 

ОЦІНКА ЯВИЩА КІБЕР-НЕНАВИСТІ ІНТЕРНЕТ-АУДИТОРІЄЮ 

- 9 з 10 респондентів зустрічалися з проявами ненависті в Інтернеті

- Найбільшим транслятором ненависті є Інтернет-дискусії: 80% зустрічалися з проявами ненависті в коментарях, 77% - на форумах, блогах та в чатах. Близько третини респондентів (31 %) зустрічалися з проявами ненависті на відео чи аудіо, а також на картинках (30%).

- Більша частина тих, хто зустрічався з кібер-ненавистю (80%), намагаються ігнорувати її прояви, близько 15% респондентів вступають в дискусію

- Прояви кібер-ненависті викликають негативну реакцію у більшості респондентів – про це сказали близько 80% учасників дослідження. Більше половини (64%) респондентів вважають, що явище кібер-ненависті несе загрозу для суспільства, не вважають загрозою - близько 10% респондентів.

- Найменший осуд викликають ненависницькі коментарі проти політиків та людей інших політичних поглядів. Такі напрямки обговорення, як регіон проживання, національність та віросповідання сприймають респондентами негативно.


НАПРЯМКИ ТА ОБЄКТИ КІБЕР-НЕНАВИСТІ

Найчастіше в Інтернет-дискусіях фігурують ненависницькі коментарі, що стосуються політики. Коментарів проти політиків серед всіх ненависницьких близько 35%, проти людей інших політичних поглядів – 29%. Загалом, ієрархія напрямків ненависті в коментарях є наступною:

1.      Коментарі проти політиків

2.      Коментарі на адресу особистих якостей людини/опонента в   дискусії

3.      Коментарі проти людей іншої політичної позиції

4.      Коментарі щодо національності

5.      Коментарі щодо регіону проживання

6.      Коментарі щодо релігії

 Кібер-ненависть проти політиків

·    Основними об’єктами кібер-ненависті даного напрямку є представники чинної влади вцілому, В. Янукович та Ю. Тимошенко

·    Особливістю дискурсу проти політиків, в цілому, є часті звинувачення у злочинах

·   В коментарях даної групи досить часто зустрічали прояви агресії, зокрема, проти представників чинної влади загалом 

Кібер-ненависть проти людей з іншими політичними поглядами

· Нетерпимість щодо людей інших політичних поглядів найчастіше стосувалася українських націоналістів, прихильників Партії регіонів та прихильників комунізму: близько половини коментарів було сказано на адресу націоналістів, 17% - проти прихильників Партії регіонів, 15%- проти прихильників комунізму

· Коментарі за даним напрямком ненависті, що стосувалися політичної позиції, а не лише підтримки певної партії, частіше за інші містили заклики до насильства: щодо націоналістів таких було 21%, прихильників комунізму – 30%, а от щодо прихильників Партії регіонів таких коментарів було 3%. 

Кібер-ненависть проти представників інших національностей

· Майже всі коментарі за даним напрямком ненависті сконцентровані навколо наступних національних груп: росіян (43%), українців (42%) та євреїв (13%). Інші національності в проаналізованому дискурсі майже не представлені.

· Досить часто коментарі проти людей інших національностей є відображенням існуючих у суспільстві етнічних стереотипів.

·   Кожний десятий коментар, що спрямований проти представників іншої національності містить заклик до знищення.  

Кібер-ненависть проти мешканців різних регіонів України

·  Ненависницькі коментарі за даним напрямком стосувалися лише мешканців заходу, сходу та півдня. При цьому, більше половини коментарів (65%) стосувалися саме представників західних областей.

· Стосовно мешканців західних регіонів досить часто лунали заклики до знищення – їх можна зустріти у кожному п’ятому коментарі. Щодо мешканців сходу та півдня такі коментарі практично не зустрічаються.  

ОСНОВНІ ВЕКТОРИ НЕНАВИСТІ 

Вектори кібер-ненависті відрізняються для різних напрямків. Так, для напрямку ненависті за національністю, найпоширенішим є протистояння між українцями та росіянами. При обговоренні віросповідання, найчастіше фігурував вектор «прихильники Московського патріархату проти УГКЦ/католиків». В дискусіях проти представників регіонів України найчастіше були зафіксовані такі вектори ненависті, як «українці проти мешканців західних регіонів» та «мешканці східних регіонів проти мешканців західних регіонів». В обговоренні політичних поглядів домінували такі вектори протистояння, як «прихильники інтеграція з Росією проти українських націоналістів» та «українці проти українських націоналістів».