Соціологічні дослідження

24 квітня 2011

Резюме звіту за темою: «Думки та погляди національних меншин України»

 

При цитуванні чи іншому використанні матеріалів звіту посилання на сайт www.ihrpex.org є обов’язковим. Будь-яке копіювання чи відтворення даного тексту або його частини в тій чи іншій формі з будь-якою метою крім приватного використання без письмової згоди на це МГО «Інститут прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії» є незаконним

Квітень 2011

 

Інститут прав людини і запобігання екстремізму

та ксенофобії  (IHRPEX)

Київський міжнародний інститут соціології


Резюме звіту за темою: “ДУМКИ ТА ПОГЛЯДИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН УКРАЇНИ

   КОРОТКИЙ ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Інституту по правам людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (ІПЛЕКС) провів у березні-квітні 2011 року опитування іноземців, що переїхали в Україну та мають певний  статус перебування (див. Таблицю 1.).

Запитання, які вивчалися у перебігу дослідження, були присвячені думкам та поглядам респондентів щодо дотримання їхніх прав в Україні. Даний звіт містить результати цього дослідження.

Таблиця 1. Кількість опитаних за статусом перебування в Україні  

Іноземці, які отримали громадянство України

162

Іноземці, які мають українську візу/реєстрацію/вид на проживання

159

Іноземці, що нелегально проживають в Україні/біженці

37

трудові мігранти /студенти

38

РАЗОМ

396

Загалом було опитано 396 респондентів – представників десяти етнічних груп у віці від 18 років. Кількість представників кожної етнічної групи, з якими було проведено інтерв’ю у перебігу дослідження наведено в Таблиці 2.  

Таблиця 2. Кількість опитаних за статусом походження

Азербайджанець

79

Афганець

8

Вірмен

67

Грузин

51

Євреї

8

Індус

10

Казах

20

Китаєць

45

Молдаванин

98

Поляк

7

РАЗОМ

396

Дослідження проводилося в усіх областях України, АР Крим та м.Києві за методом особистого інтерв’ю (обличчям-до-обличчя) із дотриманням зазначених  квот щодо статусу перебування респондентів в Україні та країни походження.

Пошук респондентів відбувався переважно у місцях скупчення цільової групи та за методикою «снігової кулі» та (див. Таблицю 3 ).  

Таблиця 3. Способи пошуку респондентів

Через дипломатичні представництва

Через мережу торгівлі, сферу послуг, будівництво

Через громади, земляцтва / релігійні організації

Через служби по роботі з біженцями (Міжнародну організацію міграції та ін.)

Через ділові та культурні центри (мовні курси, центри нетрадиційної медицини)

«Сніговою кулею» та в місцях скупчення респондентів (TLS)

  

СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ МІГРАНТІВ

o       45% опитаних мігрантів прибули в Україні протягом 1991-1999 років. Решта прибули протягом 2000-2011 років.

o       Здебільшого серед мігрантів з вибірки представлені такі національності, як молдавани (25%), азербайджанці (20%), вірмені (17%), грузини (13%), китайці (12%). На Заході-Центрі дещо більше представлені молдовани (30% проти 20% на Півдні-Сході).

o       Абсолютна більшість мігрантів (78%) як до переїзду в Україну, так і в Україні (91%) проживають в основному міській місцевості.

o       Більшість опитаних мігрантів (64%) або проживають у власній квартирі, або орендують її самостійно.

o       За своїм статусом більшість опитаних мігрантів (81%) або мають громадянство, або мають візу/реєстрацію/дозвіл на проживання, тобто перебувають на легальній основні в Україні. Лише 9% проживають нелегально або є біженцями. На Заході-Центрі дещо більше тих, хто є або біженцем, або проживає на нелегальній основі (13% проти 6% на Півдні-Сході).

o       Лише 42% мігрантів, які не є громадянами, збираються отримувати громадянство України найближчим часом. Причому на Півдні-Сході таких мігрантів суттєво більше – 52% проти 33% на Заході-Центрі.

o       Серед опитаних мігрантів переважають чоловіки (57% проти 43% жінок), особи у віці до 44 років (68%), люди з освітою, не нижчою за середню спеціальну (67%), заміжні / одружені або які перебувають у цивільному шлюбі (67%). 58% мігрантів проживають у домогосподарствах із сумарним доходом 1000-5000 гривень, 19% – 5000 гривень і більше. Абсолютна більшість опитаних мігрантів (81%) можуть вільно спілкуватися російською/українською мовою з навколишнім населенням.

 ПЕРЕЇЗД ДО УКРАЇНИ

o       Третина опитаних мігрантів (30%) повідомили, що вони переїхали в Україну за сімейними обставинами, 24% – через відсутність роботи / низьку оплату праці, 18% – для отримання освіти, 16% – через відсутність перспектив нормального життя, 12% – через міжнаціональні, військові конфлікти.

o       Найпоширенішим фактором, який вплив на вибір конкретної області (міста) була наявність земляків, друзів, родичів (57%). Стосовно вибору конкретного району, то визначальними чинниками були наявність друзів, дітей, земляків (32%), вартість житла (20%), зручна інфраструктура (18%), близькість до роботи (16%).

o       Половина мігрантів (48%) приїхала в Україну з сім’єю, 39% – самі. 11% прибули разом з друзями, знайомими.

o       Половина респондентів (47%) повідомили, що вони не стикалися з проблемами під час переїзду до України. Втім, решта стикалися з тією чи іншою проблемою, серед яких найпоширенішими були побутові проблеми (22% серед усіх опитаних мігрантів відмітили цю проблему).

o       Абсолютна більшість опитаних мігрантів  (86%) вважає, що їхні права або повністю, або скоріше дотримуються в порівнянні з корінним населенням України.

o       Третина опитаних мігрантів (29%) стикалися особисто за час перебування в Україні з випадками порушення прав людини, зловживанням владою або службового становища. Причому на Півдні-Сході мігранти частіше стикалися з такими випадками – 35% проти 23% на Заході-Центрі.

o       Половина опитаних мігрантів (50%), які особисто стикалися з випадками порушення прав людини, зловживанням владою або службового становища, не зверталися нікуди. 23% респондентів, коли їхні права були порушені, зверталися до друзів, знайомих, 11% – до суду, юристів, адвокатів, 10% – до керівництва МВС, прокуратури.

 ТРУДОВА ЗАЙНЯТІСТЬ І ПОШУК РОБОТИ

o       Три чверті опитаних мігрантів (74%) повідомили, що вони зараз працюють. Відносна більшість мігрантів (48%) зайнята у сфері торгівлі. Причому на Заході-Центрі у цій сфері суттєво більше зайнятих – 64% проти 32% на Півдні-Сході.

o       Половина зайнятих мігрантів (56%) мають офіційний дозвіл на роботу. 14% працюють приватними підприємцями і мають ліценцію. Решта або працюють за усною домовленістю (23%), або є підприємцями, але не мають ліцензію (7%). Більшість (62%) серед тих, хто не має офіційного дозволу, збираються або скоро, або через деякий час отримати його. Здебільшого (65%) мігранти отримують зарплату готівкою.

o       20% опитаних мігрантів взагалі не працювали з моменту приїзду в Україну. Серед решти мігрантів 47% весь час працювали на одному місці. Чверть опитаних (25%) змінювали роботу один раз на 2-3 роки. Решти мігрантів частіше змінювали місце своєї роботу. Серед нині зайнятих мігрантів лише 10% планують найближчим часом змінити місце роботи.

o       55% мігрантів повідомили, що зараз вони не шукають роботу. Найпопулярнішим способом пошуку є за допомогою друзів, знайомих, родичів (36% серед усіх мігрантів відмітили цей варіант).

o       При виборі місця роботи основним чинником є розмір доходу (77% назвали цей фактор). Важливими також є хороші умови роботи (40%).

o       18% опитаних мігрантів повідомили про випадки проблем з працевлаштуванням в Україні. Третина мігрантів (38%), які стикалися з такими проблемами, повідомили, що причина була пов’язана з оформленням документів. Майже стільки ж респондентів (36%) вказали на таку причину, як небажання оформлювати людини офіційно. 26% сказали, що проблеми з працевлаштування були пов’язані з небажанням брати іноземців на роботу, 18% – з поганими умовами роботи.

75% опитаних мігрантів висловили впевненість, що корінні мешканці отримують таку ж зарплатню за аналогічну роботу.


ДОМАШНІЙ БЮДЖЕТ І ВИТРАТИ. ВІДПОЧИНОК

o       Основною статтею витрат бюджету (для 59%) є поточні витрати. Причому на Півдні-Сході на таку статтю витрачається навіть більша частка бюджету – 65% проти 52% серед мігрантів Заходу-Центру.

o       Найбільш важливою статтею є поточні витрати (96% мігрантів назвали цю статтю як дуже або скоріше важливу). До дуже важливих ми можемо також віднести створення особистих накопичень (68%), витрати на сімейне дозвілля, подорожі, відпочинок (60%), матеріальну допомогу рідним і близьким на Батьківщині (58%), інвестиції у виховання і освіту дітей (51%).

o       Майже половина респондентів (45%) повідомили, що зазвичай з сім’ю вони відпочивають на Батьківщині. Чверть опитаних мігрантів (24%) відпочивають на курортах України, 10% – в інших країнах, 9% – в селі/на дачі. Разом з цим чверть респондентів повідомили, що вони нікуди не їздять.


КОЛО СПІЛКУВАННЯ ТА КОНТАКТИ З МІСЦЕВИМ НАСЕЛЕННЯМ

o       Більшість опитаних мігрантів (66-67%) у неформальній обстановці спілкуються і з своїми земляками, і з друзями, знайомими з Україні.

o       Для більшості мігрантів (57%) не має значення, до якої країни / культури будуть належати їхні родичі.

o       Також половина респондентів (52%) повідомили, що вони підтримують зв’язок з своєю національною громадою, земляцтвом в Україні. Причому абсолютна більшість серед таких респондентів (76%) вважають своє земляцтво добре організованою структурою.

o       За словами респондентів, земляцтва насамперед займаються організацією культурних і релігійних заходів (60% відмітили цей варіант) і проведенням зборів громади (54%). Разом з цим половина опитаних мігрантів (54%), які підтримують контакти з земляцтвом, не мають конкретної діяльності в ній.


НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ І ВИХОВАННЯ. ОЦІНКА ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

o       41% опитаних мігрантів мають неповнолітніх дітей.

o       Переважна більшість опитаних мігрантів (65%), які мають дітей до 18 років, спілкуються з ними і рідною мовою, і українською/російською.

o       89% мігрантів, які мають дітей, знайомлять їх з національною культурою, звичаями, традиціями своєї Батьківщини. Насамперед вони це роблять через спогади, розповіді, історії.

o       Здебільшого (66%), діти мігрантів навчаються у звичайній школі. Також більшість опитаних мігрантів (62%) хотіли б, щоб їхні діти здобули вищу освіту саме в Україні.

o       Більшість опитаних мігрантів-батьків (58%) орієнтовані на те, щоб дати дитині сучасні знання та навички, ніж долучати її до окремих культур. Разом з цим половина опитаних мігрантів-батьків (48%) вважають, що їхні діти залишаться жити в Україні.

o       48% респондентів повідомили, що їхні земляки хочуть залишатися жити на Батьківщині. Кожен п’ятий респондент (21%) висловив думку, що більшість земляків хочуть переїхати в європейські країни, але не в країни СНД чи Україну. 15% вважають, що більшість земляків хочуть переїхати в Україну (15%). Лише 6% вважають, що більшість земляків хочуть переїхати в інші країни СНД, але не в Україну. На Півдні-Сході респонденти частіше висловлювали думку, що земляки хочуть лишитися жити на Батьківщині – 55% проти 39% на Заході-Центрі.

o       23% респондентів висловили думку, що в Україні жити принципово краще, ніж зараз на їхній Батьківщині. 21% вважає, що, навпаки, в Україні жити гірше, ніж зараз на їхній Батьківщині. 17% повідомили, що в Україні краще жити зараз, але раніше краще було на Батьківщині. Третина опитаних мігрантів (31%) вважає, що життя в Україні таке саме, як і на Батьківщині.

o       17% респондентів висловили думку, що в Україні жити краще, а 24% – що навпаки, краще в багатьох інших країнах СНД (. Третина респондентів (30%) висловила переконання, що в життя в Україні таке саме, як і в інших країнах СНД. 29% опитаних мігрантів не змогли відповісти на це запитання.

o       Переважна більшість мігрантів (68%) переконана, що життя в країнах ЄС краще, ніж в Україні.

 РІВЕНЬ ТЕРПИМОСТІ. ВЗАЄМИНИ З КОРІННИМ НАСЕЛЕННЯМ

Переважна більшість опитаних мігрантів або членів їхньої родини (80%) не стикалися з ворожим ставленням з боку місцевого населення. Серед тих, хто стикався, 74% повідомили, що це були випадкові люди, 32% – представники правопорядку, 23% – представники місцевих органів влади, 11% - колеги по роботі. Насамперед це проявлялося у вигляді образи (36%), недоброзичливого ставлення (31%), вимаганні хабара (19%).

Здебільшого, опитані мігранти інтегровані у спілкування з місцевим населенням і, можуть, наприклад, вільно звертатися по них за допомогою, відчувають, що вони шанують їхню культуру тощо. Індекс інтегрованості складає 78 балів (за 100-бальною шкалою, де 0 – мінімальна інтегрованість, 100 – максимальна інтегрованість). Дещо більш інтегрованими є респонденти Півдня-Сходу – 80 балів проти 76 балів на Заході-Центрі.

Більшість опитаних мігрантів (60%) вважають, що останнім часом в Україні жити стало спокійніше.

Найбільш прийнятними стосунками з українцями є особиста дружба (4.1 за п’ятибальною шкалою, де 1 – найменш прийнятні, а 5 – найбільш прийнятні стосунки), сусідство (4.1), колеги по роботі (4.0). Дещо менш прийнятні (хоча теж прийнятні) – спільний відпочинок (3.7), родинні стосунки (3.6). Відносно найменш прийнятними є спільний бізнес (3.3). Важливо також відмітити, що окрім спільного бізнесу і родинних стосунків, у решті випадків мігранти, опитані на Півдні-Сході демонструють вищу прийнятність порівняно з мігрантами Заходу-Центру. 

ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ

o       72% опитаних мігрантів повідомили, що вони регулярно спілкуються з своїми земляками на Батьківщині.

o       75% респондентів повідомили, що вони не беруть участь у громадському або політичному житті України. Разом з цим, якщо на Заході-Центрі 16% опитаних мігрантів принаймні час від часу беруть участь у громадському або політичному житті, то на Півдні-Сході – 32%.

o       Лише 8% респондентів повідомили, що вони є прихильниками якоїсь української партії або громадської організації. Разом з цим на Півдні-Сході їх суттєво більше, ніж на Заході-Центрі – 12% проти 4%.