Соціологічні дослідження

23 лютого 2011

Резюме звіту за темою: “Права людини в Україні, рівень ксенофобії, ставлення до різних соціальних груп та регіональна толерантність”

 

При цитуванні чи іншому використанні матеріалів звіту посилання на сайт www.ihrpex.org є обов’язковим. Будь-яке копіювання чи відтворення даного тексту або його частини в тій чи іншій формі з будь-якою метою крім приватного використання без письмової згоди на це МГО «Інститут прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії» є незаконним

Лютий 2011 

Інститут прав людини і запобігання екстремізму

та ксенофобії (IHRPEX)

Київський міжнародний інститут соціології

 

Резюме звіту за темою: «Права людини в Україні, рівень ксенофобії, ставлення до різних соціальних груп та регіональна толерантність»

  КОРОТКИЙ ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) в рамках співробітництва з Інститутом прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії (ІПЛЕКС) провів у лютому 2011 року репрезентативне вибіркове опитування дорослого населення України. Запитання, які вивчалися у перебігу дослідження, були присвячені проблемі дотримання прав людини в Україні, екстремізму, ксенофобії, регіональній толерантності, ставлення до іммігрантів. Наведений звіт присвячений викладенню результатів цього дослідження.

Опитування проведено методом особистого інтерв’ю (обличчям-до-обличчя),  опитано 2025 респондентів у віці від 18 років, що мешкають у 110 різних населених пунктах (селах, селищах міського типу та містах всіх областей та Криму, а також у Києві), за чотириступеневою стохастичною на кожному ступені вибіркою.

Вибірка розроблена на основі випадкового відбору поштових дільниць по всій Україні (в усіх 24 областях України та в АР Крим). Процес побудови вибірки заснований на випадковому відборі вулиць, будинків та квартир у межах кожної поштової ділянки. Завершальним етапом є випадковий відбір респондентів у домогосподарствах.  

Статистична похибка вибірки з ймовірністю 0.95 не перевищує  

·          2.3% для показників близьких до 50%,

·          2,0% - для показників близьких до 25% та 75%,

·          1,5% - для показників близьких до 12% та 88%,

·          1,0% - для показників близьких до 5% та 95%, 

·          0,5% - для показників близьких до 1% та 99%,

·          0,2% - для показників близьких до 0,2% та 99,8%.  

(Наведені теоретичні величини статистичної похибки без врахування дизайн-ефекту; для переважної більшості показників вплив дизайну застосованої в опитуванні стохастичної вибірки підвищує похибку не більше ніж у 1.5 рази).  

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ

- Майже половина дорослих мешканців України (44%) нерідко або частіше протягом останнього року переживали почуття приниження або страху через порушення в суспільстві своїх прав. Причому серед 15% – це ті, хто часто або дуже часто зазнавали таких переживань.

- Серед жінок, людей у віці 30 років старше, жителів міст більше тих, хто протягом останнього року переживав почуття приниження або страху через порушення в суспільстві своїх прав.

- Індекс міри суб’єктивного переживання мешканцями України почуття приниження або страху через порушення у суспільстві своїх прав, який змінюється від 0 (всі люди або взагалі, або дуже рідко мають такі почуття) до 100 (всі люди дуже часто мають такі почуття), складає станом на лютий 2011 року 23.4. У грудні 2010 року значення індексу було майже аналогічним (23.0).

- 13% дорослих мешканців України були свідками принижень, образ або насильства за національною ознакою.  

СТАВЛЕННЯ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ ДО РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП. РІВЕНЬ ЕКСТРЕМІЗМУ

- Половина населення України (49%) вважає, що хворих на ВІЛ не потрібно ізолювати від суспільства. Втім, 29% дотримуються протилежної думки. За останні 20 років в Україні відбилися позитивні зрушення – суттєво збільшилася кількість тих, хто виступає проти ізоляції, і суттєво зменшилася кількість тих, хто, навпаки, ізолював би від суспільства хворих на СНІД.

- Від третини до половини мешканців України вважають, що потрібно ізолювати такі групи, як алкоголіки, бомжі, дармоїди, гомосексуали, наркомани. Причому найбільше негативне ставлення мешканців мають до наркоманів – їхню ізоляцію підтримують 56% дорослих мешканців України.

- Інтегральний індекс ставлення до «маргінальних» груп суспільства, який змінюється від 1 (тверде заперечення потреби ізоляції всіх цих груп) до 5 (тверде переконання, що всі групи потрібно ізолювати), складає станом на лютий 2011 року 2.9.

- Лише 6% респондентів вважають, що немає таких груп, яких людство мало б позбутися. Насамперед абсолютна більшість населення України переконана, що людство має позбутися терористів (83% респондентів висловили таку думку) і наркоторгівців (75%).  

РІВЕНЬ ТА ДИНАМІКА КСЕНОФОБІЇ В УКРАЇНІ

- Ієрархія упереджень населення є наступною: україномовні українці, російськомовні українці, потім росіяни і білоруси. Далі з деяким відривом йдуть поляки і євреї (різниця їх індексів незначущі), потім приблизно на одному і тому ж рівні німці, кримські татари, французи, американці, канадці, румуни. Найвищий рівень ксенофобії простежується до індусів, кавказців, азіатів, африканців, арабів і циган.

- Рівень ксенофобії з 1994 до 2011 року суттєво зріс, максимальний рівень ксенофобії був у 2007 році, в останні три роки намітилася тенденція стабілізації рівня ксенофобії. 

СТАВЛЕННЯ ДО ІММІГРАНТІВ

- Лише 6% дорослих мешканців України переконані, що жодним іммігрантам не можна дозволяти прибувати в Україну. Водночас також лише 20% вважають, що прибувати можна дозволяти всім. Ставлення до інших є виразно диференційованим. Так, найбільш позитивне ставлення мешканці України мають до українців та слов’ян, а найгірше – до осіб з Латинської Америки, азіатів, африканців.

 РЕГІОНАЛЬНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ

- Половина мешканців України (46%) вважають, що в Україні немає таких регіонів, де б населення мало цілковито відмінні політичні погляди. Ті ж, хто змогли визначитися з регіоном, найчастіше називали Галичину (11%) та Донбас (8%).

- Мешканці Заходу України частіше називали території Південної і Східної України, а мешканці останніх двох регіонів – Західну Україну. Мешканці Центрального регіону в однаковій мірі називали і Західну Україну, і Південну/Східну Україну.

 - Вельми багато мешканців Південної і Східної України, які називали Захід, вважають, що мешканці Західного регіону мають близькі до фашизму погляди. Натомість чимало жителів Заходу вважають мешканців Південної та Східної України такими, чиї погляди близькі до сталінізму. Також вельми велика кількість людей з різних регіонів вважають, що регіони-ідеологічні супротивники гальмують трансформацію України в сучасну європейську державу.

- Втім, разом з цим більшість людей, для кого існують «ідеологічно» супротивні регіони вважають, що вони все-таки мають право на свої погляди, хай і не такі, як свої.

- Якщо на Заході України 8% вважають, що без Півдня/Сходу життя в Україні було б краще, то на Півдні і Сході аналогічну думку стосовно Заходу підтримують 20% і 29% відповідно. 8% жителів Центру, які назвали Південь/Схід, вважають, що життя було б краще без цих територій. Стосовно Заходу аналогічну думку мають 16% відповідних жителів Центру. 

Інтегральний індекс регіональної толерантності (розрахований для тих, хто має уявлення про найбільш політично опозиційний до них регіон), який змінюється від 0 (толерантність) до 100 (нетолерантність), станом на лютий 2011 року складає 39.0. Відносно найбільшу толерантність демонструють жителі Центру України, а жителі Заходу, Півдня і Сходу є дещо не толерантнішими.